Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/19454
Назва: Концепція уявного музею в епоху постмодерну
Автори: Добролюбська, Юлія Андріївна
Dobrolyubska, Yulia Andriivna
Ключові слова: музей
концепція уявного музею
культурна інституція
погляди Андрея Мальро
Дата публікації: 2024
Видавництво: Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Добролюбська Ю. А. Концепція уявного музею в епоху постмодерну / Ю. А. Доюролюбська / Ю. А. Методологія та технологія сучасного філософського пізнання. Матеріали VІІ Міжнародної конференції студентів, молодих вчених та науковців (Одеса, 23-24 травня 2024 р.) / оргком. : А. В. Красножон, О. А. Копусь, Г. В. Музиченко, Є. В. Борінштейн. – Одеса : Університет Ушинського, 2024. – С. 61-65.
Короткий огляд (реферат): Концепція уявного музею (або музею без стін), викладена французьким письменником, громадським та політичним діячом Андре Мальро у ряді праць у 1950-1960-ті рр., міцно увійшла в антологію найбільш значних текстів XX століття, що осмислюють історію мистецтва і генезис музею як особливої культурної інституції. До поглядів Мальро, що дуже важливо, звертаються не тільки франкомовні мислителі і вчені, але й дослідники в інших країнах та регіонах світу. Звернемо увагу на трактування ідей Мальро в трудах представниці американського постмодернізму, арт-критика Poзaлінди Kpaycc. Андре Мальро стверджував, що життя твору мистецтва в останні сторіччя супроводжується серією метаморфоз. Їх початком він вважав епоху Відродження, коли трансформується відношення до творів мистецтва: «Ренесанс знищив сакральність богів, яких він воскресів, щоб перетворити їх на витвори мистецтва – те, чим ми займаємося»[3, р. 207]. Далі, під впливом ідей Просвітництва, змінюється контекст їх буття: вони витягуються з середовища, для якого були створені (палац монарха або сакральний простір) та переносяться до музею: «Музей відмежовує витвір від «профанного» світу і зближує його з іншими, протилежними йому по духу або конкуруючими. Музей – це сусідство метаморфоз» . Наступний етап метаморфоз пов'язаний з моментом, коли шедевр перетворюється на ілюстрацію в альбомі, розлучаючись і зі своїм нещодавно знайденим музейним оточенням.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/19454
Розташовується у зібраннях:Методологія та технологія сучасного філософського пізнання (2024)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Dobrolyubska Yulia Andriivna.pdf1.07 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.