Використання феноменологічного аналізу як методології перекладу

Abstract

Перекладознавство за період свого існування знайшло тенденцію перетворення з мистецтва окремих перекладачів у загальну наукову дисципліну методологічного характеру. Однак, зробивши ставку на усе більш поглиблений аналіз семантики, теорія залишила відкритими ряд ключових питань, рішення яких дозволило б перекладознавству оформитися як строгій науковій дисципліні. Оскільки в гуманітарних науках існує традиція звертання до методологічних «напрацювань» різних напрямків філософії, а робота зі змістом тексту була завжди цікава філософській феноменології, існує можливість перевірити доречність застосування феноменологічного методу до сфери перекладу. The theory of translation during its period of existence found the tendency of transformation from the art of separate translators to the general scientific discipline of methodological character. However, concentrated on more deep analysis of semantics, it still doesn’t make clear some questions the decision of which would allow this theory to be formed as to the strict scientific discipline. As in the humanities there is a tradition to appeal to the methodological «practices» of the different directions of philosophy, and work with contents of the text was always interesting to philosophical phenomenology, there is a possibility to check the relevance of application of a phenomenological method to the sphere of the translation.