Самоидентификация как концепт самоорганизующейся системы субьекта социального действия

Abstract

В статье исследуется процесс самоидентификации личности в срезе социосинергетической современной научной парадигмы. Логично раскрывается необходимость изучения данного вопроса в междисциплинарном срезе – в данном случае используются наработки синергетической научной школы. Впервые обосновывается сущность самоидентификации как основного концепта самоорганизующейся системы субъекта социального действия. Результатом проведенного исследования является определение механизма вхождения современного «бифуркационного» человека в нелинейную самоорганизующуюся социокультурную среду как целостную общественную мегасистему. В статті досліджується процес самоідентифікації особистості у зрізі соціосинергетичної сучасної наукової парадигми. Логічно розкривається необхідність вивчення даного питання в міждисциплінарному зрізі – в даному випадку використовуються надбання синергетичної наукової школи. Вперше обґрунтовується сутність самоідентифікації як основного концепту суб'єкта соціальної дії, що самоорганізується. Результатом проведеного дослідження є визначення механізму входження сучасної «біфуркаційної» людини в нелінійне самоорганізоване соціокультурне середовище як цілісну суспільну мегасистему. The article studies the process of personality self-identification in the cut of socio synergic modern scientific paradigm. It is also logically revealed the necessity of studying this issue in interdisciplinary slice - in this case, and used developments of synergistic scientific schools. For the first time it is proved the essence of self-identification as the basic concept of self-organizing system of the social activity subject. The result of the study is to determine the mechanism of occurrence of modern "bifurcation" of a human being in a nonlinear self-organizing social and cultural environment as a holistic public MEGASYSTEM.