Significance of relationships and psychosocial adaptation during adolescence

Abstract

This study examines associations between different aspects of romantic involvement and psychosocial adaptation during adolescence. 901 students (432 boys, 469 girls) aged 12 to 17 years, who have been involved in at least one romantic relationship, answered questionnaires aimed at measuring ten parameters of romantic involvement (interest, age at the time of the first romance, average age of the partners, number of romantic relationships, number of broken hearts, average duration of relationship, duration of a recent, more significant relationship, time spent each week out of the school in this relationship, current romantic status, sexually active or not) and four indices of psychosocial adjustment (performance at school, body image, self-esteem, behavioural problems). The results demonstrate that it is possible to accurately predict poorer performance at school based on stronger romantic involvement, which is more significant for younger adolescents (ages 12 to 14) than for older ones (ages 15 to 17). Body image and self-esteem are positively and significantly related to greater involvement in romantic relationships, and boys differ from girls in terms of self-esteem parameters. Finally, behavioural problems are significantly associated with greater romantic involvement at all ages. The significance of correlation between variables ranges from weak to moderate, depending on age and gender (r ranging between 0.13 and 0.40) and the regression equations account for a generally modest portion of the total variance (6.3% to 11.7%). Differences attributable to age and gender refer to interaction effects concerning only few parameters. The results obtained are discussed in the context of psychosocial development in adolescence.Дослідження розглядає зв’язок між різними аспектами залученості до романтичних стосунків і психосоціальної адаптації в підлітковому віці. Дев’ятсот один юнак (432 хлопчика, 469 дівчаток) віком від 12 до 17 років відзначили, що мали досвід принаймні одного із видів романтичних стосунків, відповідаючи на питання опитувальника, який досліджував десять параметрів романтичної участі (інтерес, вік на момент першого романтичного досвіду, середній вік партнерів, кількість романтичних стосунків, кількість «розбитих сердець», середня тривалість стосунків, тривалість недавніх стосунків, більш значущі взаємини, час, проведений щотижня поза школою в цих відносинах, нинішній романтичний статус, сексуальна активність або її відсутність) та чотири показники психосоціальної адаптації (успішність в школі, образ тіла, самооцінка, поведінкові проблеми). Отримані результати свідчать про те, що можна точно передбачити погіршення успішності в школі через сильну романтичну залученість, що є більш поширеним для підлітків (віком від 12 до 14), ніж для молодих людей (віком від 15 до 17 років). Тілесний образ і самооцінка позити- вно та достовірно пов’язані з більш широкою участю в романтичних стосунках, і хлопчики відрізняються від дівчаток з точки зору факторів, які обумовлюють самооцінку. Зрештою, поведінкові проблеми значною мірою асоціюються з більшою залученістю до романтичних стосунків у підлітковому віці. Відмінності, які стосуються віку і статі, відносяться до взаємодії ефектів, які стосуються лише декількох параметрів. Отримані результати розглядаються в контексті психосоціального розвитку в підлітковому віці.