Місце та призначення філософа (на основі «Держава» Платона)

Abstract

Філософ – це шукач істини, мислитель. У державі Платона є люди, яким відведена роль управителів. Однак є там місце й для тих, хто займається ремеслом і землеробством. Згідно з Платоном, основним законом існування «ідеальної» держави є те, що кожен член цієї держави повинен займатися тільки тією справою, до якої відчуває здібності. У зв'язку із цим філософ поділяє всіх жителів на три класи [2]. Ідеальний світ Платона протистоїть звичайному світові не тільки як абстрактне – конкретному, сутність – явищу, оригінал – копії, але і як добро – злу. Тому ідеєю всіх ідей, найвищою ідеєю Платона виступає ідея добра як такого – джерело істини, краси і гармонії. Ідея добра безлика (хоча неоплатоніки вважали платонівську ідею добра Богом). Ідея добра виражає безликий аспект філософії Платона, тоді як Бог-творець – особисте начало. Філософія, узагальнюючи висновки спеціальних наук, об’єднуючи їх на основі своїх філософій і методів пізнання, виконує інтеграційну функцію, розповсюджуючи її й на інші галузі духовної культури, включаючи політичні, правові, моральні, естетичні, релігійно-атеїстичні форми суспільної свідомості. місце філософа – у верховному керівництві держави, а його призначення – в досягненні мудрості, встановленні справедливості та забезпеченні процвітання суспільства. Філософи виступають як мудрі правителі, які ґрунтуються на пізнанні істини та добра та здатні керувати державою. У своєму трактаті «Держава» Платон стверджує, що в «ідеальної» держави має бути щонайменше чотири чесноти: мудрість, мужність розважливість, справедливість. У цьому трактаті сформульований перший проєкт ідеальної держави. Головною основою ідеальної держави є справедливість. Справедливість же полягає в тому, щоб кожному громадянину було відведено особливе заняття, що відповідає його натурі. Інакше кажучи, справедливість є відповідність реальної речі своїй ідеї, адже держава тоді є ідеальною (що відповідає ідеї держави), коли кожен громадянин діє в згоді зі своєю власною сутністю. Остання укладена в душі людини.