Про свободу і приреченість у розумінні Ж. – П. Сартра (на прикладі праці «Буття і ніщо»)

Abstract

Жан-Поль Сартр – один з найвпливовіших філософів свого часу, належав до течії екзистенціалізму. Філософія екзистенціалізму тісно пов‘язана з літературною течією екзистенціалізму, які іноді важко відмежувати одне від одного, адже філософи є також письменниками, що викладають свої погляди в художніх літературних творах, а не лише в філософських працях та трактатах. Це явище стосується й Жан-Поль Сартра, який вводив свої філософські роздуми у романи та й взагалі вони були написані під явним впливом світогляду письменника. Щодо «свободи та приреченості» у філософії Ж.-П. Сартра? Свобода – те, що лежить у початків людини. Вона не буває зовнішньою, тобто тією, що її визначає суспільство, вона буває лише внутрішньою, тобто такою, що є у кожної людини незалежно від обставин. Свобода є основою «буття людини», своєю чергою, людина приречена на свободу. Диференційним чинником визначення свободи є вибір, а людина попри всі тривоги, страхи, можливості/неможливості не може бути вільною від вибору, тому і не може бути вільною від свободи.