Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/14030
Назва: Роль ситуації в оцінці суб’єкт-суб’єктних та суб’єкт-об’єктних відносин за системою ХО творення (на прикладі паремій)
Автори: Черкасов, М. П.
Ключові слова: суб’єкт-об’єктні відносини
художньообразне творення
природа образності
художня образність як висловлювання
масив художньообразних одиниць
Дата публікації: 2009
Видавництво: Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського"
Бібліографічний опис: Черкасов М. Роль ситуації в оцінці суб’єкт-суб’єктних та суб’єкт-об’єктних відносин за системою ХО творення (на прикладі паремій) / М. Черкасов // Наука і освіта. – 2009. – №1-2. – С. 226-231.
Короткий огляд (реферат): Роль ситуації в художньообразному творенні раніше не вивчалась. Окремі ж зауваження (ХО), що контекст певним чином розкриває зміст вжитого терміна (Г. В. Колшанський та ін.) до розкриття ролі ситуації відношення не мають, що буде показано далі. Ми ж зіткнулися з цією проблемою досліджуючи природу художньої образності. Тут, щоправда, слід зауважити ще й наступне. Існуючі визначення терміна "художня образність", котра стосується текстів художньої літератури та публіцистики, не розкривають її природу, неадекватно розрізняють художні образи і художню образність, не відображають принципів та способів їхнього творення, неадекватно, а то й узагалі не розглядають складових художньообразних одиниць. Все це унеможливлює вивчення феномена, научіння його творення, установлення специфіки та зв’язків із такими науками, як-то: філософія, психологія, лінгвістика, мистецтвознавство, педагогіка, герменевтика тощо, котрі переймаються цією проблемою. Так, традиційно художня образність у лінгвістичній стилістиці вважається лише прикрасою мовлення і витлумачується як висловлювання, в якому наявні "тропи". Тропи ж як феномен традиційно визначаються операціонально, й передусім як перенесення назви одного об’єкта на другий. Заведено це ще від часів Аристотеля, який дав феноменові загальну назву – "метафора" (перенесення) Це явище, зважаючи на інші види й зокрема метонімію (перейменування), синекдоху та інші, дістали загальну назву "тропи" (грець. Τροπος – зворот, - слово, вжите у переносному значенні). Однак, навіщо, з якою метою назва одного предмета переноситься на інший ніхто не пояснює та й наукового витлумачення воно не має.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/14030
Розташовується у зібраннях:2009

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Mikola Cherkasov 2009.pdf116.68 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.