Особливості емпатійної міжособистісної взаємодії в юнацькому віці

Abstract

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування феномену емпатійної міжособистісної взаємодії та емпіричне дослідження його психологічних особливостей в юнацькому віці. Визначено, що актуалізація емпатії на будь-якому етапі міжособистісного контакту є необхідною і достатньою умовою для розгляду даної взаємодії як емпатійної. Встановлено, що у процесі емпатійного міжособистісного контакту емпатія може репрезентуватися як умова, чинник, механізм та функція кожного з компонентів взаємодії. Виокремлено сім видів емпатійної міжособистісної взаємодії у відповідності до актуалізованої форми емпатії: перервана, егоцентрична, суб’єктноцентрична, намірова, сприяюча, альтруїстична та дисонансна. The theoretical justification of the phenomenon of empathic interpersonal interaction and empirical study of its’ psychological characteristics at the age of adolescence are made in the thesis. It is determined that depending on whether empathy was or was not actualized during interpersonal contact, any interpersonal interaction can be empathic or non-empathic. It is established that during the process of empathic interpersonal contact empathy can be represented as a condition, factor, mechanism and function of each component of interaction. According to the actualized form of empathy seven types of empathic interpersonal interaction are determined: interrupted, egocentric, subject-centric, aiming, promoting, altruistic and dissonant.