Зворотний бік «ефекту Франкенштейна»

Abstract

В умовах стрімкого розвитку різноманітних технологій (інженерних, цифрових, біомедичних, соціальних тощо) набуває актуальності необхідність філософського осмислення того, навіщо люди все це роблять, і якими можуть бути наслідки цієї діяльності. Це осмислення часто відбувається із застосуванням поняття «ефект Франкенштейна». Проте проблема полягає не лише в самому «ефекті Франкенштейна», а й в тому, що на практиці він майже ніколи не розглядається як ймовірний наслідок впровадження технологій: тобто його не включають до прогнозів, а лише фіксують, коли він починає проявлятися. Мета дослідження – розширення трактування «ефекту Франкештейна» зі зміною точки зору на експеримент, описаний в романі Мері Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей». Основним методом дослідження є аналіз тексту літературного твору із порівнянням описаної в ньому уявної ситуації з реаліями науково-дослідницької та інноваційно-практичної діяльності. Результати дослідження показали необхідність зміни точки зору на експеримент, описаний в романі «Франкенштейн», і, відповідно, на поняття «ефект Франкенштейна», яке від нього пішло. Адже практика показує, що, незважаючи на високу ймовірність прояву «ефекту Франкенштейна» (коли створіння виходить з-під контролю свого творця) при розробці та впровадженні складних технологій, цей ефект рідко враховується при прогнозуванні наслідків. Одним із пояснень цієї ситуації є ефект художнього експерименту, коли складається ілюзія, що в реальному житті складна проблема може розв’язатися сама собою, так само, як і в літературному творі. Ця ілюзія дозволяє експериментаторам не перейматися наслідками їх експериментів, що призводить до нехтування «ефектом Франкенштейна». Зважаючи на те, що деякі експерименти, особливо – із природою людини (біологічною, психічною, когнітивною) є вкрай ризикованими, «ефект Франкенштейна» (з його подвійною сутністю) має стати не лише метафорою для описання проблем, що виникають внаслідок впровадження наукових розробок, а й одним із запобіжників небезпечних експериментів. In the conditions of the rapid development of various technologies (engineering, digital, biomedical, social, etc.), the need for a philosophical understanding of why people do all this, and what the consequences of this activity can be, becomes relevant. This understanding often occurs with the use of the concept of the “Frankenstein effect”. However, the problem lies not only in the “Frankenstein effect” itself, but also in the fact that in practice it is almost never considered as a likely consequence of the introduction of technologies: that is, it is not included in forecasts, but only recorded when it begins to manifest itself. The purpose of the study is to expand the interpretation of the “Frankenstein effect” with a change of perspective on the experiment described in Mary Shelley's novel “Frankenstein, or the Modern Prometheus”. The main method of research is the analysis of the text of a literary work with a comparison of the imaginary situation described in it with the realities of scientific research and innovative practical activity. The results of the study showed the need to change the point of view on the experiment described in the novel “Frankenstein” and, accordingly, on the concept of the “Frankenstein effect” that arose from it. After all, practice shows that, despite the high probability of the manifestation of the “Frankenstein effect” (when a creature goes beyond the control of its creator) during the development and implementation of complex technologies, this effect is rarely taken into account when predicting the consequences. One of the explanations for this situation is the effect of an artistic experiment, when the illusion is formed that in real life a complex problem can be solved by itself, just as in a literary work. This illusion allows experimenters not to worry about the consequences of their experiments, which leads to the neglect of the “Frankenstein effect”. Given the fact that some experiments, especially with human nature (biological, mental, cognitive) are extremely risky, the “Frankenstein effect” (with its double essence) should become not only a metaphor for describing the problems arising from the implementation of scientific developments, but also one of the fuses of dangerous experiments.