Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9551
Назва: Культурологічні засади вивчення танцю як форми комунікації
Інші назви: Cultural studies of dance as a form of communication
Автори: Герц, Ірина Іванівна
Hertz, Iryna
Ключові слова: танець
знакова система
хореографічне мистецтво
комунікація
тілесність
Дата публікації: 2018
Видавництво: Культура і сучасність: альманах
Бібліографічний опис: Герц І. І. Культурологічні засади вивчення танцю як форми комунікації. Культура і сучасність: альманах. – К.: Міленіум, 2018. №1. – 348 с. (с. 63-67)
Короткий огляд (реферат): Мета статті – з’ясувати культурологічні засади вивчення танцю як форми комунікації. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи пізнання, а також методи культурної антропології. Новизна дослідження визначається загальною культурологічною нерозробленістю питання комунікативної при- роди танцю і полягає в формулюванні проблеми танцю в культурологічному контексті, у виявленні специфіки комунікативних властивостей хореографічного мистецтва. Висновки. З’ясовано, що виявлення комунікативно- го аспекту феномена танцю обґрунтовує і розкриває таку функцію танцю, як засіб передання інформації, у тому числі думок, ідей і почуттів. Танець – комунікативний процес, що в цілому підтверджує теорію походження танцю в результаті реалізації потреби первісної людини висловлювати свої емоції і знання про світ, використо- вуючи своє тіло. Танець є формою комунікації в просторі культури і визначається як актуальне художнє висловлювання, в якому знаходять своє вираження світоглядні установки. The purpose of the article is to elucidate the culturological foundations of the education of dance as a form of communication. Methodology. The methodological basis of the research consists of general scientific methods of cog- nition, as well as methods of cultural anthropology. Scientific Novelty. The novelty of the study is determined by the general culturological development of the communicative nature of dance and consists in the formulation of the prob- lem of dancing in the cultural context, in the identification of the specifics of the communicative properties of choreo- graphic art. Conclusions. It was found out that the identification of the communicative aspect of the phenomenon of dance justifies and reveals such a function of dance as a means of conveying information, including thoughts, ideas, and feelings. Dancing is a communicative process, which on the whole confirms the theory of the origin of dance as a result of realizing the needs of the primitive man to express his emotions and knowledge about the world using his body. Dancing is a form of communication in the space of culture and is defined as an actual artistic expression in which worldview attitudes find their appearance.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9551
Розташовується у зібраннях:Кафедра музичного мистецтва і хореографії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
cultural.pdf206.58 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.