Галузеві конотації ґендерної політики: до питання політико-теоретичного опрацювання

Abstract

У статті розглянуто розвиток ґендерних пріоритетів життя суспільства, які закладаються у сучасні нормативно-правові акти, визначають державну політику та соціальні стандарти. Вивчено особливості теоретичного опрацювання ґендерно орієнтованих політичних процесів у рамках сучасної демократії. Встановлено теоретичний рівень опрацювання галузевих конотацій ґендерної політики. Застосовано методи раціональної реконструкції, ретроспективний, порівняльний методи, поширені у сучасних теоретичних політологічних дослідженнях. Метою статті є встановлення особливостей галузевих конотацій демократичного осмислення ґендерної політики. Завданням статті є пошук взаємозв’язку між емпіричними проявами регулювання ґендерних питань та способами їх політологічного наукового осмислення. Розкрито особливості змагання політичних сил, які істотно корегують ідеологічно орієнтовані або доктринально зумовлені позиції щодо стану ґендерної рівності та особливих соціальних умов для жінок як соціально-демографічної групи. Увагу приділено змісту настанов ґендерних розбіжностей, які набувають статусу ключової складової аргументації щодо доцільності конкретних державних та політичних дій. Встановлено роль, яку відіграють моральні пріоритети та стан моральної свідомості соціуму у формуванні галузевих конотації ґендерной політики. Доведено, що галузева конотація ґендерної політики впливає на теоретичне тлумачення не лише сутності та змісту конкретних ґендерних проблем, але й на розуміння стратегічних та оперативних дій, які зумовлюють зміну політичної ситуації. Встановлено, що наповнення ґендерними змістами економічної політики в умовах суспільних трансформацій передбачає розв’язання стратегічних задач щодо ґендерної нерівності в економічних відносинах. З’ясовано особливе значення ґендерної пріоритетності для конкретного суспільства. Встановлено, що для філософських конотацій ґендерної політики характерним є тлумачення відносин між статями як загальнолюдської проблеми, яка вимагає паритетного ставлення та реалізації стратегії ґендерної політики. Зроблено висновок, що державна політика стосовно прав жінок у сталих демократичних країнах на теоретичному рівні виглядає як невід’ємна частина зусиль щодо захисту прав людини та є однією із системних засад демократичного політичного управління.