Мир без денег: экономические и социокультурные трансформации эквивалента стоимости

Abstract

Уявлення про «цінність» та «вартість» протягом людської історії лише частково залежали від економічних причин. Домовленості про те, що саме вважати еквівалентом вартості/мірою багатства виявляються результатом складних взаємозалежностей економічних, соціальних і культурних чинників. Тисячоліття люди використовували дорогоцінні метали як загальний еквівалент і головне мірило багатства; повноцінні металеві гроші були, по суті, лише підкріпленими авторитетом держави (правителя) свідоцтвами наявності певної кількості дорогоцінного металу. Відмова від повноцінних монет і від забезпеченості банкнот дорогоцінними металами (тобто, відмова від золотого і срібного стандарту) призвела до того, що грошові знаки перестали позначати конкретну вартість, перетворившись в абстракцію, поставивши населення в залежність від монетарної політики держави і від фінансової стабільності національної економіки. The notion of “worth” and “value” throughout human history was only partly dependent on economic reasons. Arrangements about what is considered an equivalent value/measure of wealth are the result of complex interdependencies of economic, social and cultural factors. For thousands of years people have used precious metals as universal equivalent and main measure of wealth; full- value metal money was, in fact, only reinforced by the authority of state (ruler) evidence of presence certain amount of precious metal. The rejection of valuable coins and the provision of banknotes with precious metals (that is, the rejection of the gold and the silver standard) led to the fact that the circulating money signs in the society ceased to denote a concrete value, becoming an abstraction, putting the population in dependence on state’s monetary policy and financial stability of national economy. Представления о «ценности» и «стоимости» на протяжении человеческой истории лишь отчасти зависели от экономических причин. Договоренности о том, что именно считать эквивалентом стоимости/мерой богатства оказываются результатом сложных взаимозависимостей экономических, социальных и культурных факторов. Тысячелетия люди использовали драгоценные металлы как всеобщий эквивалент и главное мерило богатства; полноценные металлические деньги были, в сущности, лишь подкрепленными авторитетом государства (правителя) свидетельствами наличия определенного количества драгоценного металла. Отказ от полноценных монет и от обеспеченности банкнот драгоценными металлами (то есть, отказ от золотого и серебряного стандарта) привел к тому, что обращающиеся в обществе денежные знаки перестали обозначать конкретную стоимость, превратившись в абстракцию, поставив население в зависимость от монетарной политики государства и от финансовой стабильности национальной экономики.