Інтенції візуального «Oка розуму» в традиції феноменологічно-екзистенційного аналізу

Abstract

У статті досліджується проблема «візуального», яка у неокласичний період найбільш яскраво представлена у феноменологічній філософії. У феноменологічній візуалістиці відстоюється теза, згідно якої розгляд сутності речей невіддільний від їх споглядання (бачення) у реальному, живому світі. Основна позиція суб’єкта полягає в баченні справжнього, а не надуманого порядку речей, реальних, а не ілюзорних зв’язків у просторі життєвого світу. Візуальний контекст екзистенційної філософії вказує на факт необхідної (віртуальної) присутності самої речі, самогореального досвіду, самого об’єкта в образі, що спостерігається. Візуальні студії феноменологічної філософії заклали основу подальшого розвитку візуальної культури мислення. The article reveals the problem of "visual", which is most clearly represented in phenomenological philosophy of neoclassical period. The main feature of phenomenological visual study lies in the presence of absolute interest in the intentional objections that are present in the consciousness of the transcendental subject. The author analyzes the method of phenomenological reduction, phenomenological content ("epoche") from judgments about the real existence or nonexistence of intentional objections ("noema") that are observed in consciousness. Phenomenological reduction eliminates doubts regarding the reality of facts perceived by the senses and convinces that the entities observed in consciousness really exist, since they can be "intellectually seen" or "observed with the mind". For the representative of the phenomenological philosophy, it is irrelevant whether this objectivity is illusory, whether it existed in the past, or it is expected in the future, or it exists in real reality. The subject fundamentally cannot be convinced of the reality of things that are contemplated, because it perceives an object that is already "redone" by consciousness, that is, the visibility of perception. In phenomenological visualization, the thesis is argued that the consideration of the essence of things is inseparable from their contemplation (vision) in a real, living world.