Комунікативна компетентність у теорії і практиці професійної підготовки фахівців соціономічної сфери

Abstract

У статті висвітлюються сучасні підходи науковців до сутності і структури комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери. Визначено, що в основі комунікативної компетентності лежить певна структура, яка може бути сформульована як генетична модель. Комунікативна компетентність майбутніх фахівців соціономічної сфери розуміється як здатність особистості успішно взаємодіяти в різних соціальних групах і ситуаціях спілкування, що характеризується дотриманням норм і правил сучасної української мови, а також здатністю розуміти й використовувати у професійній діяльності вербальні та невербальні ресурси. Contemporary trends in the development of the national education system, the specification of its focus on personal development in the context of the competence-oriented approach have led to changes in the content and technology of the training targeted to the future specialists of socionomic sphere in professional activities. One of the main aspects of the professionalism of a future specialist in the socionomic field is his / her communicative competence. The purpose of the article is to highlight scientists’ modern approaches to the determination of the essence and structure of the future socionomists’ communicative competence. It is noted that socionomic groups of professions include teachers, social educators, social workers, sociologists, psychologists, journalists, political scientists; legal professions, etc., whose subject of professional activity is social interaction.