Проблема самоефективності особистості в психологічній науці

Abstract

Стаття присвячена аналізу самоефективності особистості – досить нового феномену для вітчизняної психології. Самоефективність визначається як переконання людини щодо її спроможності керувати подіями, що впливають на її життя. Дії особистості в конкретній ситуації залежать від взаємного впливу довкілля та її свідомості, особливо від свідомих процесів, пов’язаних з переконаннями, що вона може або не може здійснити деякі дії, необхідні для того, щоб змінити ситуацію на краще для себе. The article is sanctified to the analysis of problem of self –efficacy of personality – the relatively new phenomenon for home psychology. Self – efficacy is determined as persuasion of man concerning his ability to manage events influencing on his life. The actions of personality in a concrete situation depend on the cross–coupling of environment and her consciousness, especially from the conscious processes related to persuasions, that she can or can not carry out some actions necessary in an order to change a situation in the best for her side.