Довіра як передумова впровадження цифрових технологій у виборчий процес: case Румунії

Abstract

У статті проаналізовано розвиток електронних виборів у Румунії та окреслено основні перспективи впровадження повноцінної системи онлайн-волевиявлення на сучасному етапі. Висвітлено ключові історичні й законодавчі етапи використання електронних технологій – від Надзвичайного указу № 93 від 9 жовтня 2003 р., який дозволив військовослужбовцям і поліцейським за кордоном брати участь у конституційному референдумі, до законодавчих ініціатив 2019 р., спрямованих на розвиток заочного та електронного голосування. Окрему увагу автором приділено застосуванню блокчейн-системи під час президентських виборів 2024 р., а також інтеграції технологій SIMPV та EBSI для моніторингу явки, запобігання незаконному голосуванню й забезпечення прозорості результатів виборчого процесу. Розглянуто політичний контекст цифровізації виборчого процесу, зокрема позиції парламентських сил (PSD, AUR, PNL, USR, SOS Romania, POT та UDMR/RMDSZ), рівень суспільної підтримки онлайн-голосування та цифрових державних сервісів, а також роль румунської діаспори як важливого чинника політичної мобілізації та електоральної активності. Проаналізовано відмінності у цифровій грамотності й довірі до державних інституцій серед різних вікових і соціальних груп, що суттєво впливають на перспективи впровадження електронного голосування в країні. Визначено сильні та слабкі сторони цього процесу. До переваг належать наявність попереднього досвіду, інтеграція сучасних технологічних рішень і підтримка частини суспільства. Водночас стримувальними чинниками залишаються низький рівень довіри до парламенту та уряду, обмежена онлайн активність громадян і побоювання щодо можливих фальсифікацій результатів голосування. Узагальнення результатів дослідження засвідчує, що найбільш імовірним напрямом розвитку є використання блокчейн-технологій для моніторингу та верифікації виборчих даних, тоді як масове інтернет-голосування в найближчій перспективі видається малоймовірним. Подальше впровадження електронного голосування потребує комплексного законодавчого врегулювання, технічного вдосконалення систем і врахування позицій ключових політичних акторів. The article analyzes the development of electronic voting in Romania and outlines the main prospects for the implementation of a full-fledged online voting system at the present stage. It highlights the key historical and legislative stages of the use of electronic technologies – from Emergency Ordinance No. 93 of October 9, 2003, which allowed military personnel and police officers abroad to participate in the constitutional referendum, to the legislative initiatives of 2019 aimed at developing absentee and electronic voting. Particular attention is paid to the use of a blockchain-based system during the 2024 presidential elections, as well as to the integration of SIMPV and EBSI technologies for monitoring voter turnout, preventing illegal voting, and ensuring the transparency of the electoral process. The political context of the digitalization of the electoral process is examined, in particular the positions of parliamentary forces (PSD, AUR, PNL, USR, SOS Romania, POT, and UDMR/RMDSZ), the level of public support for online voting and digital public services, as well as the role of the Romanian diaspora as an important factor of political mobilization and electoral participation. Differences in digital literacy and trust in state institutions among various age and social groups are analyzed, as these significantly affect the prospects for the implementation of electronic voting in the country. The strengths and weaknesses of this process are identified. The advantages include prior experience, the integration of modern technological solutions, and the support of a part of society. At the same time, constraining factors include a low level of trust in the parliament and government, limited online activity of citizens, and concerns about possible electoral fraud. The generalization of the research results indicates that the most likely direction of development is the use of blockchain technologies for monitoring and verification of electoral data, while large-scale internet voting in the near future appears unlikely. Further implementation of electronic voting requires comprehensive legislative regulation, technical improvement of systems, and consideration of the positions of key political actors.