Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26418| Назва: | Недержавні актори в системі публічної дипломатії США |
| Інші назви: | Non-state actors in the US public diplomacy system |
| Автори: | Сагановський, Р. М. |
| Ключові слова: | США публічна дипломатія мережева дипломатія мʼяка сила дипломатія транснаціональні суб’єкти цифрова дипломатія глобальний вплив United States public diplomacy network diplomacy soft power transnational actors digital diplomacy global influence diplomacy |
| Дата публікації: | 2026 |
| Видавництво: | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» |
| Бібліографічний опис: | Сагановський Р. М. Недержавні актори в системі публічної дипломатії США. Політикус: науковий журнал. 2026. Вип. 2. С. 181-188. |
| Короткий огляд (реферат): | У цій статті розглядається мережевий характер публічної дипломатії США шляхом аналізу того, як недержавні суб’єкти сприяють проєктуванню, посередництву та протистоянню щодо американського глобального впливу. Замість того, щоб розглядати публічну дипломатію як державоцентричний інструмент комунікації, що здійснюється виключно Державним департаментом США, стаття концептуалізує її як багаторівневу систему, в якій урядові інституції, організації громадянського суспільства, університети, медіа-актори, благодійні фонди, корпорації, культурні інституції та цифрові платформи спільно формують наративи, відносини та репутаційні результати. Методологічно стаття використовує якісний інтерпретативний аналіз, структуроване порівняння категорій акторів та цілеспрямоване дослідження конкретних випадків. Матеріал для вивчення включає архітектури освітнього та культурного обміну, ініціативи музичної дипломатії, системи цифрової взаємодії та державно-приватні партнерства у сфері стратегічної комунікації. Результати дослідження вказують на те, що недержавні актори не є просто виконавцями політики США; вони виконують конститутивні функції, створюючи легітимність, перекладаючи цінності в різних контекстах та розширюючи охоплення на соціальні сфери, недоступні для офіційної дипломатії. У статті стверджується, що вплив США дедалі частіше формується у гібридних утвореннях «держава-суспільство», де результати впливу залежать не стільки від передачі повідомлень, скільки від стійкої вкоріненості у відносинах. Для наукових досліджень це означає необхідність відходу від лінійних моделей «відправник-одержувач» на користь системних та мережево-аналітичних підходів. Для політики це означає, що ефективність вимагає координаційних здібностей, етичної узгодженості та плюралістичних партнерств, а не комунікації за принципом «командування та контролю». Ці висновки є особливо актуальними для середніх і малих держав, зокрема України, які прагнуть зрозуміти сучасну політику впливу в умовах цифрового мережевого міжнародного порядку. This article examines the networked nature of US public diplomacy by analysing how non-state actors contribute to the projection, mediation and countering of American global influence. Rather than viewing public diplomacy as a state-centric communication tool carried out exclusively by the US State Department, the article conceptualises it as a multi-level ecosystem in which government institutions, civil society organisations, universities, media actors, charitable foundations, corporations, cultural institutions and digital platforms jointly shape narratives, relationships and reputational outcomes. Methodologically, the article employs qualitative interpretative analysis, a structured comparison of categories of actors and targeted case studies. The material to be studied includes frameworks for educational and cultural exchange, music diplomacy initiatives, digital engagement ecosystems, and public-private partnerships in the field of strategic communication. The research findings indicate that non-state actors are not merely implementers of US policy; they perform constitutive functions by creating legitimacy, translating values across different contexts, and extending reach into social spheres inaccessible to official diplomacy. The article argues that US influence is increasingly shaped within hybrid «state-society» formations, where the outcomes of influence depend not so much on the transmission of messages as on deep-rooted relationships. For academic research, this implies a need to move away from linear «sender-receiver» models in favour of systemic and network-analytical approaches. For policymakers, this means that effectiveness requires coordination capabilities, ethical coherence and pluralistic partnerships, rather than «command and control» communication. These findings are particularly relevant for medium-sized and small states, notably Ukraine, which seek to understand contemporary influence policies within the context of a digital, networked international order. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26418 |
| Розташовується у зібраннях: | 2026 |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Sahanovskyi Ruslan Myronovych.pdf | 233.04 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.