Комунікативна самоефективність майбутнього фахівця музичного мистецтва: діагностичний аспект

Abstract

Статтю присвячено актуальній проблемі формування комунікативної самоефективності майбутніх фахівців музичного мистецтва. На засадах теоретичних розвідок ведучого американського психолога, родоначальника теорії самоефективності А. Бандури розкривається сутність і значущість його феномену в досягненні успішної професійній діяльності. Представлено визначення комунікативної самоефективності майбутніх фахівців музичного мистецтва. Репрезентовано критеріальний підхід до з’ясування рівня комунікативної самоефективності студентів. Як критерії та їх показники було розглянуто: інтроспективно-стимулювальний (самоідентифікація з досвідченими викладачами музичного мистецтва як еталонами професіоналізму; наявність адекватної самооцінки своїх дій у сфері професійного спілкування, прагнення в досягненні успішності, результативності комунікації); інтелективно-процесуальний (обізнаність у комунікативній сфері музично-педагогічної професійної діяльності, наявність умінь і навичок професійного спілкування); емоційно-позиційний (упевненість у можливості здійснення продуктивної комунікації в музично-педагогічній професійній діяльності, емоційність, активність, відповідальність, толерантність, здібність до саморегуляції та самопідкріплення). The article is devoted to the urgent problem of forming communicative self-efficacy of future specialists in music. Based on the theoretical research of the leading American psychologist, the founder of the theory of self-efficacy A. Bandura, the essence of the phenomenon and its significance in achieving successful professional activity are revealed. The definition of communicative self-efficacy of future specialists in music is presented. A criterion-based approach to determining the level of communicative self-efficacy of students is presented. The following criteria and their indicators were considered as criteria and their indicators: introspective-stimulating (self-identification with experienced teachers of music as standards of professionalism; the presence of adequate self-assessment of one’s actions in the field of professional communication, the desire to achieve success, the effectiveness of communication); intellectual-processual (awareness in the communicative field of musical-pedagogical professional activity, the presence of skills and abilities in professional communication); emotional positional (confidence in the possibility of carrying out productive communication in musical and pedagogical professional activities, emotionality, activity, responsibility, tolerance, ability to self-regulation and self-reinforcement).