Вплив політичної комунікації на державотворчі процеси в Україні

Abstract

У статті розкрито базові теоретико-методологічні підходи до поняття «держа- вотворення». Виокремлено особливості нового етапу державотворення, що розпо- чався в 1991 році і вимагав формування та усвідомлення національної ідеї, докорін- них змін в політичній та економічній системах. Акцентовано увагу на тому, що всі виборчі кампанії загальнодержавного рівня і відповідні зміни в системі влади впливали на державотворчі процеси. Ключовими моментами новітнього державотворення стали: прийняття Конституції України, Помаранчева революція, Революція Гідності, повномасштабне вторгнення РФ і запровадження воєнного стану. Доведено, що пра- вильно вибудувана комунікація здатна інформувати та впливати на цільову ауди- торію, формувати тісний зв’язок ідентифікації. На державному рівні комунікативні зв’язки доцільно базувати на засадах рівноправності держави та людини. Визнано, що нерозвиненість громадянських комунікацій пов’язана з невідповідністю діяльності учасників комунікативного процесу загальнолюдським і загальноприйнятим ціннос- тям. Вказано на успіхи в побудові ефективної комунікації шляхом використання різ- номанітних каналів комунікації, ієрархічної комп’ютерної мережі органів державної влади та місцевого самоврядування. Ключовим завданням стратегічних комунікації є формування зовнішньої і внутрішньої громадської думки, розуміння стратегії дер- жавного розвитку, а інструментами – публічна дипломатія, зв’язки з громадськістю, військово-цивільне співробітництво, інформаційні кампанії.