Проблеми трансформації глобальних цивілізаційних процесів початку XXІ століття

Abstract

Дослідження процесів цивілізаційної глобалізації неможливе тільки за допомогою відомих методологій. Тому принципи історизму у підході до минулого, історичного підходу до сучасності, вивчення позитивних досягнень еволюціонізму, функціоналізму, психоаналізу, порівняльно-історичного методу, відомих принципів формального і типологічного висвітлення історії і культури потребують переосмислення і доповнення. Дослідження філософсько-культурологічних парадигм глобальних проблем цивілізації вимагають пошуку і розробки нових методологічних концептуальних основ. Головними із них стали: цивілізаційний аналіз, циклічні та соціальноінноваційні методи. Вони доповнюються такими методичними принципами аналізу цивілізаційного процесу у глобальному масштабі, як синергетика, антропологія, історична типологія, метаісторія, стадіальність і гуманізм тощо. Саме вони дають змогу з’ясувати, що головуючими парадигмами висвітлення багатобарвного цивілізаційного процесу у планетарному масштабі стають культура та її творець і носій - людина, її взаємовідносини з соціумом, світом та природою.