Геостратегія України в Східній Азії

Abstract

The article examines the main principles of Ukrainian geostrategy in East Asia and suggests the most appropriate geostrategies for contemporary Ukraine regarding China, Japan, South Korea, and North Korea. Geostrategic vectors appear as fundamental and, as a rule, longterm foundations of state geostrategy at various levels of the geospatial political organization of the world. Contemporary Ukraine is acquiring more and more “Western” civilizational traits. “Ukraine-centric” geopolitical ideology combined with “Western” values, norms and rules influence Ukraine’s determination of its own geopolitical interests. Contemporary Ukraine’s geostrategy must be “flexible” to a certain extent, take into account the interests of “Western” partners, and at the same time, be aimed at achieving specific Ukrainian geopolitical and geoeconomic interests. The “East Asian” vector is especially important for contemporary Ukraine’s geostrategy. It is expedient to single out such areas as “Chinese” (especially important and, at the same time, problematic), “Korean”, and “Japanese”. Ukraine’s geostrategy regarding China should take into account its role in the world as the second economy (after the USA) and de facto the second most powerful geopolitical “pole”. If China will not support aggressive Russia, and supply it with weapons, ammunition, and high-tech products, then cooperation between Ukraine and this country in certain political and economic issues is possible. The geostrategy of cooperation (primarily in the economic sphere) is the most beneficial for Ukraine in relations with the Republic of Korea. Ukraine should implement the geostrategy of confrontation regarding North Korea (along with “Western” partners) since this country is, in fact, a partner of the RF in the military sphere and poses a threat to peace and security in East Asia. Ukrainian geostrategy with regard to Japan in a relatively short term may become “allied”. У статті досліджено основні засади української геостратегії в Східній Азії, запропоновано найбільш доцільні для сучасної України геостратегії щодо Китаю, Японії, Південної Кореї та Північної Кореї. Геостратегічні вектори постають в якості основоположних і, як правило, довгострокових засад державної геостратегії на різних рівнях геопросторової політичної організації світу. Сучасна Україна набуває дедалі більше «західних» цивілізаційних рис. «Україноцентрична» геополітична ідеологія у поєднанні із «західними» цінностями, нормами та правилами впливають на визначення Україною власних геополітичних інтересів. Геостратегія сучасної України повинна бути певною мірою «гнучкою», враховувати інтереси «західних» партнерів і, водночас, спрямовуватися на досягнення специфічних українських геополітичних та геоекономічних інтересів. Для геостратегії сучасної України особливо велике значення має «східноазійський» вектор. Доцільним є виокремлення таких напрямів, як «китайський» (особливо важливий і, водночас, проблемний), «корейський» та «японський». Геостратегія України щодо Китаю має враховувати його роль у світі як другої економки (після США) та де-факто другого за могутністю геополітичного «полюсу». Якщо Китай не буде підтримувати агресивну Росію, постачати до неї зброю, боєприпаси, продукцію високих технологій, то можливе співробітництво України з цією країною в окремих політичних та економічних питаннях. У відносинах з Республікою Корея для України найбільш вигідна геостратегія взаємодії (передусім в економічній сфері). Україна має реалізовувати щодо Північної Кореї геостратегію конфронтації (разом із «західними» партнерами), оскільки ця країна є, по суті, партнером РФ у військовій сфері й становить загрозу для миру та безпеки в Східній Азії. Українська геостратегія щодо Японії у відносно недалекій перспективі може стати «союзницькою».