National minorities in political and juridical discourse: cases of Ukraine and Lithuania

Abstract

У статті розглянуто політико-правову базу забезпечення прав національних меншин України та Литві в динаміці її розвитку та крізь призму актуальних викликів сьогодення. Метою роботи є з’ясування особливостей використання терміну «національні меншини», гарантії надані ним обома державами на рівні спеціальних законів та Конституції, ступень юридично визначених державних зобов’язань та основні питання сучасного політико правового дискурсу щодо розвитку національних меншин. Стверджується, що основне питання сучасного політико – правового дискурсу обох країн – це оновлення законодавчої бази і прийняття нового відповідного Закону щодо національних меншин.. Спільним для двох країн є тенденція до більш чіткого визначення понять «національна меншина» (спільнота). Серед нагальних питань що потребують відповідного юридичного з’ясування виділено такі: 1) самоорганізація національних меншин давно вийшла за рамки громадських об’єднань у вигляді національно-культурних товариств і потребує особливого унормування рівно як і правові можливості громадсько-політичної активності; 2) мовні гарантії закону 1992 р. є абстрактними і ширшими за сучасне мовне законодавство; 3) взяте державою зобов’язання фінансувати діяльність об’єднань національних меншин не виконується Натомість український законопроєкт передбачав лише косметичне корегування існуючих норм, приділяючи особливу увагу досить спірній з точки зору експертного середовища зміну терміну «національна меншина» на «національна спільнота». Литовський аналог значно розширює права меншин перш за все в мовно-освітній сфері (якої майже не торкається український законопроєкт). Посилення державних зобов’язань у сфері освіти і мовного ужитку в публічній сфері викликає чисельні дискусії і спротив у литовському політикумі. На теперішній час, український законопроєкт, на відміну від литовського, вже став Законом, а більшість зауважень експертів було проігноровано. The article is concerned with the political and juridical basis meant to assure the rights of national minorities living in Ukraine and Lithuania in the dynamics of its development and through the prism of the current challenges. The article aims to reveal the peculiarities of using the term “national minorities”, the guarantees provided for them by the states at the level of specially targeted laws and the Constitution, the extent of legally defined state commitments and the main issues of modern political and juridical discourse related to support for the national minorities’ rights. The main method of research is the method of comparative analysis that helped compare the Lithuanian and the Ukrainian experiences of legal support for the national minorities. Discourse analysis was used to reveal the content of the sociopolitical discussion of the bills concerned with the national minorities. The statistical method was used to analyze the development dynamics of the ethnic structure for the both countries. The author assumes that the main problem of modern political and juridical discourse in the both countries is renovation of the legislation and adoption of a new relevant law on national minorities. The problem of a more exact definition of such concepts as “national minority” (community) is common for the both countries. In fact, the Ukrainian bill envisages only cosmetical correction of the existing standards, focusing on changing the term “national minority” and “national community”, the change proposed being very debatable from the viewpoint of the expert community, whereas the Lithuanian analogue appreciably broadens the rights of minorities primarily in the spheres of use of language and education (those are the fields the Ukrainian bill does not touch upon). Restriction of the state’s commitments in the fields of education and use of the language in public causes numerous discussions and resistance in the Lithuanian political elite. Nowadays, unlike the Lithuanian bill, the Ukrainian bill has already become a law, whereas most of the experts’ remarks have been ignored.