Громадянське суспільство як гарант незалежності судової влади

Abstract

In the context of two contradictory trends that determine the dynamics of state-building processes in general: the growing influence of courts on political decision-making (judicialization of politics) and the desire of political actors to maintain and increase their control over the judiciary, the role and place of civil society organizations are analyzed. The structural-functional method is used to clarify the place and role of self-governing judicial organizations in the system of judicial authorities; dialectical method – to analyze the contradictions in the interaction between the judiciary and political actors. It is noted that the attempts of political actors to subordinate the judiciary are reduced to three types of attacks (brutal, systemic and insidious), which aim to weaken the independence of the judiciary and public confidence in it. It is proved that civil society is an ally of the judiciary and a guarantor of its independence in confronting political actors, with a special role assigned to judges’ self-governing organizations as representatives of civil society that influence the quality of the judiciary in the state. Formally, the High Council of Justice, as a collegial, independent constitutional body of state power and judicial governance, which forms the corps of judges, is under significant influence of civil society organizations: only 4 members are appointed by the President of Ukraine, the remaining 17 by self-governing organizations. Particular attention is paid to the analysis of the method of creation and powers of the Public Integrity Council under the High Qualification Commission of Judges of Ukraine and the Advisory Group of Experts in the formation of the Constitutional Court of Ukraine. The effectiveness of their activities and the scope of their powers can have a significant impact on the formation of an independent judicial system with appropriate accountability mechanisms. У контексті двох суперечливих тенденцій сучасності, що визначають динаміку державотворчих процесів загалом: зростання впливу судів на прийняття політичних рішень (юдиціалізація політики) та прагнення політичних акторів до збереження і збільшення свого контролю над судовою гілкою влади проаналізовано роль і місце організацій громадянського суспільства. Використовуються структурно-функціональний метод для з’ясування місця і ролі самоврядних суддівських організацій у системі судових органів влади; діалектичний метод – для аналізу суперечностей у взаємодії судової влади та політичних акторів. Відзначено, що спроби політичних акторів підпорядкувати органи судової системи зводяться до трьох типів атак (брутальні, системні та підступні), що мають за мету ослабити незалежність судової системи та довіру до неї громадян. Доведено, що громадянське суспільство є союзником органів судової влади і гарантом їх незалежності у протистоянні політичним акторам, при цьому особлива роль відводиться суддівським самоврядним організаціям як представникам громадянського суспільства, що впливають на якісний склад суддівського корпусу в державі. Формально Вища рада правосуддя, як колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, що формує корпус суддів, перебуває під значним впливом організацій громадянського суспільства: лише 4 члени призначаються Президентом України, решта 17 – самоврядними організаціями. Особлива увага приділена аналізу способу створення та повноваженням Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та Дорадчої групи експертів при формуванні складу Конституційного Суду України. Ефективність їх діяльності та обсяг повноважень можуть мати значний вплив на формування незалежної судової системи з відповідними механізмами підзвітності.