Сучасний англомовний інтернет-дискурс

Abstract

Наукову статтю присвячено розгляду підходів до трактування дискурсу. Розглянуто три найважливіші підходи до визначення цього поняття, а саме формальний, функціональний та ситуативний. Окреслено конститутивні, жанрово-стилістичні, змістовні та формально-структурні категорії. Встановлено дистинктивні особливості дискурсу, серед яких виокремлюють контекстуальність, особистісність, процесуальність, теологічність, а також замкненість структури дискурсу за умови доступності текстової інформації. Зазначено особливості становлення Інтернет-дискурсу, окреслено підходи до його визначення. Проаналізовано дистинктивні ознаки Інтернет-дискурсу, а саме його глобальність, оперативність передачі інформації, необмеженість обсягу інформації та можливість її постійної актуалізації, доступність, анонімність, візуальну деконтекстуалізованість, інтерактивність, опосередкованість, емоційність, гіпертекстуальність, гібридність, ситуаційну регламентованість, премедітованість, умовність, статусне рівноправ’я тощо. Встановлено, що Інтернет-дискурс запозичує риси усного і писемного мовлення й набуває низки відмінних рис. Зокрема Інтернет-дискурс характеризується відсутністю синхронного зворотного зв’язку, що ускладнює розуміння сприйняття інформації адресатом. Крім того, цьому типу дискурсу притаманний відносно уповільнений ритм Інтернет-спілкування, ускладнення або відсутність комунікативної зміни ролей, відсутність просодії та паралінгвальних засобів, а також неможливість живого спонтанного мовлення як реакції на почуте. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень, що полягають у вивченні жанрово-стилістичних особливостей Інтернет-дискурсу, його структурних та комунікативно-прагматичних особливостей. The scientific article highlights the approaches to interpreting the notion of discourse. First, it considers the three most important approaches to defining this concept: formal, functional, and situational. Next, the article outlines constitutive, genre-stylistic, substantive, and formal-structural discourse categories. Finally, it analyses distinctive features of discourse, among which contextuality, personality, procedurality, theology, and the closed structure of discourse are distinguished, provided that textual information is available. Moreover, the article outlines the peculiarities of Internet discourse formation and highlights the approaches to its definition. Finally, it analyzes distinctive features of Internet discourse. It highlights its globality, the efficiency of information transfer, unlimited amount of information and possibility of its constant updating, accessibility, anonymity, visual decontextuality, interactivity, indirectness, emotionality, hypertextuality, hybridity, and equality, etc. The article proves that Internet discourse borrows the features of oral and written speech and acquires some distinctive features. In particular, Internet discourse is characterized by the lack of synchronous feedback, making it difficult to understand the perception of information by the recipient. In addition, this type of discourse is characterized by a relatively slow pace of Internet communication, complications or lack of communicative role change, lack of prosody and paralingual means, and the impossibility of live spontaneous speech as a reaction to what is heard. The article highlights the prospects for further research. It stresses the significance of studying the genre and stylistic features of Internet discourse and its structural and communicative-pragmatic features.