Діалог як інструмент філософської освіти у Польщі

Abstract

Identification of the problem. The modern philosophical education needs the methods by which participants in the educational process can be involved in active participation in philosophical reflection and its practical use. One of such perspective tools that are actively implemented in educational and upbringing practices in the leading countries of the world is dialogue. Poland is one of those countries where the need for implementation of philosophical dialogue as a substantial part of educational methods has been recognized. So, study of Polish experience in this area and its practical implementation is a perspective dimension of contemporary researches. The aim of this research is to clarify the role of dialogue in teaching methods for developing of philosophical thinking, which are used in preschool and secondary education in Poland. Research methods. Together with such general scientific methods as analysis, synthesis, induction, deduction, genetic and comparative methods are also used. The results of research. The application of the method of dialogue in Polish philosophical education is primarily oriented on educating a mature, responsible person with the high level of critical and creative thinking. The realization of this task became possible primarily due to the implementation of the American method of Lipman – Sharp “Philosophy for Children” in the education of Poland by approving the relevant program and using of P4C in Polish primary and secondary schools. This leads to a rethinking of certain principles of didactics of philosophy and sparked a debate around issues such as the possibility of philosophizing in childhood, the objectives of philosophical education, the role of teachers in children’s intellectual dialogue and more. In addition to the model of dialogue between children (in the community of inquiry), where the facilitator acts as a coordinator, in Poland the practice of tutoring is practiced. Such dialogue takes place between student and teacher (tutor) for development of philosophical thinking. The comparison of both methods allowed to identify their specific features: in the case of “Philosophy for Children” group dialogue together with the task of promoting critical and creative thinking, aimed at fostering democratic values and willingness for active participation in civil society; instead, the student-tutor dialogue places a stronger emphasis on philosophical erudition. Актуальність проблеми. Сучасна філософська освіта потребує вдосконалення методів, за допомогою яких учасники навчального процесу можуть залучатися до активної філософської рефлексії та її практичного використання. Одним із таких перспективних інструментів, що активно впроваджуються в освітню та виховну практику провідних країн світу, є діалог. Польща є однією з тих країн, де була визнана потреба у використанні освітніх методик, у яких філософський діалог отримує ключову роль у навчальному процесі. Тому вивчення та творче опрацювання польського досвіду у цій галузі є перспективним напрямком сучасних досліджень. Метою статті є з’ясування ролі та функціональних параметрів діалогу у навчальних методиках, спрямованих на розвиток філософського мислення, що застосовуються у закладах дошкільної та середньої освіти у Польщі. Методи дослідження. Поруч з такими загальнонауковими методами, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, застосовуються генетичний і компаративний. Результати дослідження. Застосування методу діалогу у філософській освіті Польщі передусім скероване на виховання зрілої, відповідальної особи, здатної до критичного і творчого мислення. Реалізація такого завдання стала можливою передусім завдяки імплементації американської методики Ліпмана – Шарп «Філософія для дітей» в освітній простір Польщі шляхом затвердження відповідної програми, використання Р4С у польських навчальних закладах початкового і середнього рівня. Це, у свою чергу, обумовило переосмислення певних принципів дидактики філософії і викликало дискусію навколо таких питань, як можливість філософствування у дитячому віці, завдання філософської освіти, роль вчителя в інтелектуальному діалозі дітей тощо. Окрім моделі діалогу між дітьми (у «спільноти дослідників»), де ведучий виконує роль координатора, у Польщі входить у практику методика тьюторінгу, де діалог відбувається між учнем та вчителем (тьютором), і також застосовуються у розвитку філософського мислення. Порівняння обох методів дає змогу краще виділити їхню специфіку: у випадку «Філософії для дітей» діалог у групі, окрім завдання сприяти розвитку критичного і творчого мислення, спрямований на виховання демократичних цінностей і готовності активно функціювати у громадянському суспільстві; натомість діалог «учень-тьютор» робить сильніший акцент на філософську ерудицію.