До питання про ґенезу поняття «культурна маргінальність»

Abstract

The whole set of trends in culture, which have reached their development in the late 20th and early 21st centuries and are characterised as postmodernist culture. Thus, cultural marginality also acts as an existential result of a certain disruption in the integrity of the socio-cultural qualities inherent in society at a particular historical stage of development. This social phenomenon is a metaphysical reassessment of the foundations of being, which are primarily aimed at a reassessment of value orientations. Thus, the specifics of manifestations of cultural marginality depend not only on the specifics of socio-cultural space transformation, but also on the existential challenges of historical time. An important element of this process is the harmonisation of socio cultural value orientations of society in accordance with the cultural determinants of social development. Most researchers have noted that this category of people usually demonstrates more creative and unconventional thinking and behavioural manifestations than those who live in a homogeneous socio-cultural space, as this situation is not conducive to innovativeness of the cultural and social environment. In any culture, the greatest advances in various fields of knowledge have usually taken place at a time of rapid social and cultural change, which has resulted in fundamental changes. But in history, innovative individuals, due to their marginal nature, have not always been positively evaluated by their contemporaries. The peculiarities of the culture of modern, informational (and by the definition of a certain number of researchers – postinformation) society remain uncertain in the processes of transformation of cultural values, which, on the one hand, are subject to integration and unification, and, on the other hand, try to preserve belonging to one or another ethno-cultural environment. One of the central problems of philosophical reflection aimed at understanding the features of modern socio-cultural processes is the problem of seeing modern society on the basis of explicating such characteristics of postmodernity as diversity, variability, uncertainty, fragmentation, etc. The postmodern benchmarks, considered in the key of cultural reproduction of the social environment, allow us to clarify the nature of the new socio-cultural space, which is subject to modifications. This stimulates scientific interest in the analysis of socio-cultural determinants, on which the further formation of such social system as the information society is based. Уся сукупність тенденцій у культурі, які досягли свого розвитку наприкінці ХХ – початку ХХІ століття та характеризуються як культура постмодерна. Таким чином, культурна маргінальність постає також екзистенціальним результатом певного порушення цілісності соціокультурних якостей, притаманних суспільству на конкретному історичному етапі розвитку. Це соціальне явище метафізично являє собою переоцінку основ буття, які спрямовані насамперед на переоцінку ціннісних орієнтацій. Отже, особливості проявів культурної маргінальності залежать не лише від особливостей трансформацій соціокультурного простору, але й від екзистенційних викликів історичного часу. Важливим елементом цього процесу є гармонізація соціокультурних ціннісних орієнтацій суспільства у відповідності до культурних детермінант суспільного розвитку. Більшість дослідників проблеми культурної маргінальності відзначали, що ця категорія людей зазвичай демонструє більш креативне та нестандартне мислення та поведінкові прояви, ніж ті, хто живе в гомогенному соціокультурному просторі, оскільки ця ситуація не сприяє інноваціям культурного та соціального середовища. У будь-якій культурі найбільші досягнення в різних галузях знання відбувалися, як правило, під час стрімких соціальних і культурних змін, що спричиняли докорінні зміни. Але в історії новаторські особистості, внаслідок своєї маргінальної сутності, не завжди оцінювались своїми сучасниками позитивно. Особливості культури сучасного, інформаційного (а за визначенням певної низки дослідників – постінформаційного) суспільства залишаються невизначеними в процесах трансформації культурних цінностей, які, з одного боку, піддаються інтеграції та уніфікації, а з іншого, – намагаються зберегти належність до конкретного етнокультурного середовища. У якості однієї з центральних проблем філософської рефлексії, спрямованої на осмислення особливостей сучасних соціокультурних процесів, є проблема бачення сучасного суспільства на основі експлікації таких характеристик постмодерну, як розмаїття, мінливість, невизначеність, фрагментарність тощо. Настанови постмодерну, розглянуті у ключі культурного відтворення соціального середовища дозволяють уточнити характер нового соціокультурного простору, який підпорядковується видозмінам. Це стимулює науковий інтерес до аналізу соціокультурних детермінант, на яких базується подальше становлення такого типу суспільного устрою, як інформаційне суспільство.