Психологія смисложиттєвого розвитку особистості: [монографія]

Abstract

Монографію присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню смисложиттєвої сфери особистості як системи свідомісних організованостейжиттєактивності, що впорядковує її інтенційні та потенційні запити, засвідчує повномірне осягнення себе і дійсності, становить екзистенційне осереддя її персоніфікованого буття. Детально розглядаються вособистіснені смислоформи, що утворюють визначальний спосіб реалізації суб’єктом життєдіяльності свого покликання йупорядковують вітакультурний простір власного самоздійснення, стимулюють обрання унікального шляху-програми саморозгортання у ситуаціях буденності. Сенсосмисловий розвиток особистості витлумачується з позицій та інтелектуальних засобів компетентного методологування як закономірне розпросторення проблемномодульної миследіяльності від актів поіменування та поцінування до діяльно-креативного і рефлексивного оволодіння нею навколишньою дійсністю й усвідомлення своєї присутності у світі та виходу на неозорі горизонти самотворення, що викристалізовується увчинках осмислення буття й осенсовування життя. Для дослідників загальнолюдських смислів і персоніфікованих сенсів як конституювального підґрунтя розвитку особистості, котра вдосконалюється в індивідуальному способі-вчиненні життєздійснення, заснованому на чіткому розумінні власних цінностей і цілей, пріоритетів і значень, які гармонізують її взаємостосунки з довкіллям у смисловій поліфонії соціокультурного повсякдення.