Особливості моделювання індивідуальної картини світу засобами компаративем з орудним відмінком у прозовому дискурсі М. Стельмаха

Abstract

Порівняння, як один із засобів пізнання світу, полягає у виявленні зовнішніх і внутрішніх зв’язків між предметами та явищами. Як окрему мовну категорію цей засіб почали вже вивчати з часів формування риторики і традиційної поетики. Ще давньогрецькі філософи та римські оратори, заклавши підґрунтя теорії художнього образу і тропів, зробили перший крок до розкриття сутності порівняння як категорії риторики і поетики. Як мовно-художній засіб орудний порівняння не розкриває всього характеру героя, не показує розвиток його думок, його вчинки тощо, хоча і несе значну інформацію, але не настільки розгорнуту, щоб читач зрозумів весь образ до кінця; орудний порівняння дає можливість лише виокремити те найважливіше, найвагоміше в образі персонажа, на що треба звернути особливу увагу читача, літераторам при характеристиці системи персонажів для більш повного розуміння образу.