Окупація Кримського півострова та російсько-українське збройне протистояння на сході України

Abstract

Завданням статті було довести, що в основу геополітичної стратегії РФ покладено ключові принципи класичного політичного реалізму: розширення зони геополітичного впливу шляхом територіальної, політичної, економічної, культурно-інформаційної та збройної експансії на територію України та протидія включенню нашої держави в європейський та євроатлантичний простір. Оперуючи категоріями соціального конструктивізму, визначено, що ключовими маркерами обґрунтування дій Росії в Криму є збереження просторової історичної ідентичності мешканців півострова. Особливої актуальності «кримські проблеми» набули у зв’язку з потребою удосконалення наявного теоретико-концептуального каркасу дослідження та, відповідно, методологічного інструментарію з акцентуацією на використанні ключових постулатів політичного реалізму та соціального конструктивізму, що зумовлено кардинальними трансформаціями геополітичного ландшафту внаслідок анексії Російською Федерацією Криму та нелегітимного входження півострова до її складу. Методами дослідження є комплексний аналіз проблеми анексії Російською Федерацією Кримського півострова та початку російсько-українського збройного протистояння (2014 рік) із позиції класичного політичного реалізму та соціального конструктивізму. Встановлено, що анексія Кримського півострова Росією спрямована на просування інтересів Росії як сильної держави на міжнародній арені, перетворення його на потужний військово-оборонний центр та стримування США/НАТО/ЄС, вважаючи, що ці актори несуть загрозу інтересам її національної безпеки. Таким чином, Крим є цінним для Москви через важливе геостратегічне розташування, але вона забуває про питання економічної блокади, перекриття доступу до російського ринку іноземних інвестицій та обмеження доступу до європейського енергетичного ринку. The aim of the article was to prove that the geopolitical strategy of the Russian Federation is based on key principles of classical political realism: expanding the zone of geopolitical influence through territorial, political, economic, cultural, informational and armed expansion into Ukraine and counteracting our country’s inclusion in the European and Euro-Atlantic space. Using the categories of social constructivism, it was determined that the key markers of substantiation of Russia’s actions in Crimea are the preservation of the spatial historical identity of the citizens of the peninsula. The “Crimean problems– has received much attention in connection with the need to improve the existing theoretical and conceptual framework of the study and methodological tools with emphasis on the use of key postulates of political realism and social constructivism due to radical transformations of the geopolitical landscape of peninsula annexation. The research methods are a comprehensive analysis of the problem of annexation of the Crimean Peninsula by the Russian Federation and the beginning of the RussianUkrainian armed confrontation (2014) in terms of classical political realism and social constructivism. It has been established that Russia’s annexation of the Crimean peninsula is aimed at advancing Russia’s interests as a strong state in the international stage, turning it into a powerful military defense center and deterring the US / NATO / EU, believing that these actors pose a threat to its national security interests. Thus, Crimea is valuable to Moscow because of its important geostrategic location. However, Moscow forgets about the issues of economic blockade, blocking access to the Russian foreign investment market and restricting access to the European energy market.