Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11922
Назва: Коронавірус і німецька мова
Інші назви: Coronavirus and the German language
Автори: Романова, Наталя
Ключові слова: коронавірус
тема
семантичний підтип
неологізм
синоніми
coronavirus
neologism
semantic subtype
synonyms
topic
Дата публікації: 2021
Видавництво: Інформаційно-видавничий центр університету ім. К. Д. Ушинського
Бібліографічний опис: Романова Н. Коронавірус і німецька мова / Наталя Романова// Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського : Лінгвістичні науки : зб. наук. праць. – Одеса : Інформаційно-видавничий центр університету ім. К. Д. Ушинського, 2021. – № 32. – С. 94-105.
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено німецькомовним неологізмам, що позначають реалії та поняття коронавірусної пандемії в період березня 2020 року дотепер. Хвороба хоч і не страшна, але її наслідки непередбачувані. Німеччина чинить гідний опір невидимому ворогові, що проник у всі сфери буття та кардинально змінив його. Світ не лише поділився на дві частини: до та під час хвороби, а й поставив людину – вінець Природи – перед складним вибором: бути чи не бути біологічній формі. Інакше кажучи, поведінкулюдини необхідно трансформувати, зорієнтувати на реальну плідну співпрацю щодо підвищення рівня щастя на всій планеті Земля. Ковід, очевидно, є тим пусковим механізмом, що допоможе збалансувати духовне й бездуховне, матеріальне й ідеальне, моральне й аморальне, інтелектуальне й емоційне, або навпаки, фізично знищити «зіпсований продукт», яким є сучасне людство. Все це свідчить про актуальність вибору теми реферованої статті. Семантична невизначеність німецькомовних номенів із коронавірусним значенням, фрагментарність наукових розвідок зумовлюють необхідність подальшого всебічного аналізу феномену. Актуальність роботи вбачаємо також у загальній спрямованості модернової лінгвістики на розгляд особливостей формування лексичного значення неологізму. Неологізм тлумачимо тут у вузькому розумінні – як результат номінативного процесу нових понять навколишнього світу на часовій вісі. Виокремлено семантичні підтипи аналізованих неологізмів, запропоновано їхню класифікацію за тематичною ознакою, з’ясовано сильні й слабкі ланки загального розвитку лінгвоспільноти, доведено дуальність соціально-психологічної поведінки етносу, а також реконструйовано його емоційно-оцінне ставлення до коронавірусної пандемії. The article deals with the German neologisms in the period from March 2020 to the present. Coronavirus although is not terrible, but its consequences are unpredictable. The world is not only divided into two parts: before and during the disease, but also put man in front of a difficult choice: to be or not to be a biological form. In other words, human behavior must be transformed, focused on real fruitful cooperation to increase the level of happiness on the planet Earth. Covid is obviously the trigger that will help balance the spiritual and the unspiritual, the material and the ideal, the moral and the immoral, the intellectual and the emotional, or, conversely, the physical destruction of the “spoiled product” of modern humanity. All this indicates the relevance of choosing the topic of the abstracted article. The semantic uncertainties of German nouns with coronavirus meaning, the fragmentary nature of scientific research necessitate further comprehensive analysis of the phenomenon. We also see the urgency of the work in the general orientation of modern linguistics to consider the peculiarities of the formation of the lexical meaning of the neologism. We interpret neologism as a result of the nominative process of new concepts of the world around us on the time axis. The semantic subtypes of the analyzed neologisms are singled out, their classification by thematic feature is offered, the strong and weak links of the general development of the linguistic community are clarified, the duality of the socio-psychological behavior of the ethnos is proved, and its emotional and evaluative attitude to the coronavirus pandemic is reconstructed.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11922
Розташовується у зібраннях:2021

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Romanova.pdf383.77 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.