Прагматизм Артура Шопенгауера

Abstract

Важливе місце у міркуваннях Шопенгауера щодо співстраждання посідає думка про те, що лише страждання, а не радість іншого, включає дію співпереживання як мотив ставлення до іншого. Відкриваючи для себе світ як суцільне страждання, моральна людина не може утверджувати його діяльністю своєї волі. Завдання моральної волі полягає у пригніченні волі до життя через самообмеження. В ідеалі приборкана воля переходить у ніщо. "Немає волі — немає уявлення, немає світу. Перед нами залишається ніщо". Отже, етика та філософія Шопенгауера містить у собі гуманістичний критерій моральності. Він наявний у самій людині як страждаючій та пізнаючій істоті. Також, Шопенгауер вважає, що життя та бажання – це велика трагедія, яка лише своїм існуванням множить почуття трагедії кожного дня.