Структура і функції діалого-монологічного мовлення в романах Т. Гарді «Тесс із роду Д’ербервіллів» і П. Мирного «Повія»

Abstract

Зацікавленість лінгвістів феноменом кохання можна пояснити тим, що етнічно-культурне відображення емоцій у мові, співвідношення універсального та етноспецифічного в уявленнях про почуття належать до популярних, але не повністю висвітлених питань у лінгвістиці. У сучасній концептології та лінгвокультурології велика увага приділяється концептам емоційного та етичного характеру (Н. Д. Арутюнова, А. Вежбицька, С. Г. Воркачов, В. З. Дем’янков, Н. В. Дорофєєва, О. П. Єрмакова, В. І. Карасик, О. А. Корнілов, Н. А. Красавський, В. С. Морозова, Л. Г. Панова та ін.), оскільки особливості вербальної репрезентації емоційного досвіду мають безпосереднє відношення до менталітету етносу. Творчість Панаса Мирного й Томаса Гарді неодноразово досліджувалася монологічно, але науково доцільним є історико-типологічне її вивчення. Воно дозволяє всебічніше заглибитись у типологію художніх систем, окреслити особливості повістування та художнього мовлення (О. Білецький, І. Грицютенко, К. Ангеловська, Л. Ушкалов, І. Хворостяний, В. Черкаський, М. Гуменний, Л. Отіс, С. Нісімура, М. Хігонет, Л. Бушлопер та ін.). Дослідження ідейно-естетичних пошуків митців, спорідненість їх творчого задуму, близькість збігів формально-художніх аспектів розкриває широкий дослідницький простір для сучасного мовознавства і літературознавства. Специфічним завданням наукової роботи визначені і методи дослідження ‒ історико-типологічний та історико-функціональний. Історико типологічний метод дає змогу зіставити близькі за своїм характером літературні факти і явища в таких різних національних літературах, як англійській та українській, а історико-функціональний метод пов’язаний із можливістю простежити функціонування романів Т. Гарді та Панаса Мирного у часі і просторі, не втрачаючи при цьому ні пізнавального, ні естетичного, ні виховного значення.