Постиндустриальное общество новых ценностных устремленностей

Abstract

Розглядаються питання автентичності людської індивідуальності в сучасному світі панування інформаційних ретрансляторів і споживчих цінностей, що справляють переважний вплив на самоідентифікацію людини в просторі нових ціннісних вимірів. Формується питання про буття, достовірність і якісність сучасної демократії, в якій інформація перетворилася на якийсь аксіологічний інструментарій, що сприяє воздвиженню нової тоталітарної реальності. Характеризуються ціннісні концепти постіндустріальної цивілізації, які, своєю чергою, формують і структурують аксіологічну парадигму постіндустріального суспільства. У зазначеному контексті аналізується феномен буття-ілюзії сучасної людини, що проживає життя під впливом штучних і нав’язуваних змістотворних домінант. Так, наприклад, людина, яка присвятила себе діяльності в області товарно-споживчих відносин, стає носієм ідеалів корпоративної етики. Нерідко описуваний процес пов’язаний із частковою, а іноді і тотальною відмовою від власної екзистенціальної суті і неповторності. Відбувається певне знеособлення «мобільної» людини сучасності, сконцентрованої виключно на аналізі стану ринку, розрахунках товарооборотів, обсягах продажів і т. д. Так само в статті розкривається техно-урбаністична складова частина постмодерністської естетики, репрезентована прогресивними формами самовираження, в тому числі і тими, що опонують традиційним стандартам. Піддається трансформації як методологія демонстрації культурних артефактів (арт-проекти, перформанси, антиперформанси, інтерактивне мистецтво, віртуал-арт і т.п.), так і ідейна складова частина культурного продукту. Очевидним є факт «апгрейду» гуманістичної субстанції артефакту з вкрапленням у його суттєвий зміст усіх тих нових елементів прогресивної естетики, які демонстративно заявляють про себе концептами іронічного, агресивного, потворного, безглуздого (у відсутності якого і виявляється сенс), тривожного, нігілістичного, песимістичного і т.п., що, безумовно, перегукується із загальним постмодерністським настроєм сучасної масової культури. Процеси, що описуються вище, являють собою яскраво виражену тенденцію або спрямованість формування ціннісного базису постіндустріального світу, який перебуває в стані стратегічного пошуку і перезавантаження. The author examines the issues of the authenticity of human individuality in the modern world of the dominance of information relays and consumer values, which have an overwhelming effect on a person’s self-identification in the space of new value dimensions. The question is being asked about the being, reliability and quality of modern democracy, in which information has turned into a kind of axiological toolkit that promotes the erection of a new totalitarian reality. The value concepts of post-industrial civilization are characterized, which, in turn, form and structure the axiological paradigm of post-industrial society. In this context, the phenomenon of being-illusion of a modern person living a life under the influence of artificial and imposed sense-forming dominants is analyzed. So, for example, a person who has devoted himself to activities in the field of commodityconsumer relations, becomes the bearer of the ideals of corporate ethics. Often the described process is associated with a partial, and sometimes total rejection of one’s own existential essence and originality. There is a certain depersonalization of the “mobile” man of our time, concentrated solely on the analysis of the state of the market, commodity circulation calculations, sales volumes, etc. The article also reveals the techno-urbanistic component of postmodern aesthetics, represented by progressive forms of self-expression, including those that oppose traditional standards. It lends itself to transformation, both the methodology of demonstrating cultural artifacts (art projects, performances, antiperformances, interactive art, virtual art, etc.), and the ideological component of a cultural product. The fact of the “upgrade” of the humanistic substance of the artifact with the incorporation into its essential content of all those new elements of progressive aesthetics that defiantly express themselves as concepts of ironic, aggressive, ugly, senseless (in the absence of which meaning is found), alarming, nihilistic, pessimistic, is obvious etc., which undoubtedly echoes the general postmodern mood of modern mass culture. The processes described above are a pronounced tendency or striving to form the value basis of the post-industrial world, which is in a state of strategic search and reset.