Хрестоматія з історії західних та південних слов’ян (доба середньовіччя)

Abstract

Необхідність та актуальність забезпечення освітнього процесу збірниками історичних документів, розширення джерельної бази підготовки майбутніх фахівців-істориків є незаперечною, однак справа видання такої навчальної літератури просувається дуже повільно. При втіленні задуму хрестоматії упорядник ставив перед собою такі завдання. По-перше, подати здобувачу вищої освіти масив історичного документального матеріалу, достатній для самостійної роботи будь-якого профілю — від реферату до семінарського заняття до магістерського кваліфікаційного дослідженні. Відповідно до цього документи, включені до хрестоматії, не подані розсипом важливих та змістовних, але розрізнених текстів. Вони об’єднані навколо єдиних тем чи проблем соціально-політичного розвитку, економічних, дипломатичних, конфесійних, культурних, демографічних, географічних аспектів історії південних та західних слов’ян середньовічної доби. По-друге, добираючи документи, упорядник брав до уваги як змістову цінність документів, так і їхню певну джерелознавчу специфіку, прагнучи представити різноманітні за походженням і за змістом джерела. Звідси — намагання надати на сторінках навчального посібника якомога більше різноманітних джерел, оскільки хрестоматія покликана стати своєрідною джерелознавчою «вітриною» епохи. По-третє, при підготовці видання враховувався практичний досвід викладання історії південних та західних слов’ян на історико-філософському відділенні Університету Ушинського. Тому поряд із джерелами, що вперше вводяться до освітнього процесу, у хрестоматії вміщено переклади документів із вітчизняних та зарубіжних навчальних видань. По-четверте, опрацювання конкретних історичних джерел на практичних та семінарських заняттях, що проводяться методом аудиторного аналізу джерел, має сприяти формуванню у молодих дослідників певних первинних аналітичних навичок. Тому тексти подані в тому виді, який максимально полегшує цю роботу, тобто звільнені від багатослівних повторів, стереотипних формул, притаманних середньовічним пам’яткам. У навчальному посібнику подано писемні джерела з історії південних та західних слов’ян у хронологічному діапазоні від V до XV ст. за трьома основними розділами: Болгарія, Польща та Чехія. Кожний розділ починається народними казками, які, на думку укладача, яскраво характеризують традиційні ментальні настанови населення зазначених земель.