Социокультурные основания смены парадигмы правового образования

Abstract

Автори аналізують комунікативні підстави зміни парадигми правової освіти - від педагогічної " машини" як засобу педагогічного впливу до розуміння освіти як сфери стратегічного розвитку. Автори активно використовують ідеї соціологічної феноменології, з точки зору прихильників якої соціальну реальність утворюють не речі або події матеріального світу, а зміст, вкладений у ці предмети й події. З філософської позиції розкриваються онтологічні та гносеологічні чинники появи нового історичного типу суспільства, в нашому випадку - інформаційного. На думку авторів, стан постсучасного суспільства визначається насамперед культурою. Саме культура інтеріоризуєт в масштабах соціуму зовнішні впливи, в тому числі й економічні, в життєвий світ людини. Саме культура виступає механізмом, що опосередковує зовнішні впливи суспільства на право. Автори розглядають складні випадки, пов'язані з творчою активністю людини, коли правова поведінка (в даному випадку має соціальне значення) та її наслідки «не вписуються» в існуючу нормативно - інституційну систему. Цей інноваційний процес представляється найбільш важливим і цікавим , тому що він показує не механічне відтворення права, а його зміну, коли формуються нові норми. Автори вважають, що відносно юриспруденції позиція постмодернізму може бути позначена як радикальний релятивізм . Відповідно до цієї точки зору концепція права не може бути визнана обгрунтованою, оскільки жоден опис права не є адекватним. Мова, що вживається в науці, є предметом, предмети реальності, в свою чергу, набувають мовної природи. По суті, такий підхід - це різновид «лінгвістичного перевороту» в наукознавстві. Досить активно ця ідея використовується в соціологічній феноменології, з точки зору прихильників якої соціальну реальність утворюють не речі або події матеріального світу, а зміст, вкладений у ці предмети та події. Не претендуючи на остаточність вирішення поставлених завдань, автори приділили увагу діалогічній онтології права. The authors analyze the communicative paradigm shift grounds of legal education - from teaching "machines" as a means to understanding the impact of teacher education as a sphere of strategic development . The authors are actively using sociological ideas of phenomenology, in terms of supporters which do not form social reality things or events of the material world , and the meaning given to these objects and events . From a philosophical position disclosed ontological and epistemological factors emergence of a new historical type of society, in our case - the information . According to the authors , the state of postmodern society is primarily determined by culture. It is culture -wide society interiorizuet external influences , including economic life in the human world . That culture is a mechanism mediating the external influences of society on the right. The authors examine the complex cases that are associated with the creative activity of man, when the legal behavior (in this case having a social value ) and its consequences " do not fit " in the existing regulations - the institutional system. This innovative process is the most important and interesting , because it shows no mechanical reproduction rights , and its change when the formation of new normy. Avtory believe that legal position with respect to post-modernism can be defined as radical relativism . According to this view the concept of law can not be justified, since no description of law is not adequate . Language used in science, is a subject of reality objects , in turn, become the language of nature. In fact , such an approach - a kind of " linguistic turn" in the science of science . Actively used this idea in the sociological phenomenology , in terms of supporters which do not form social reality things or events of the material world , and the meaning given to these subjects and sobytiya.Ne claiming finality solving tasks, the authors paid attention to the dialogical ontology right.