Равносубъектный дискурс как способ развития правосознания студенчества

Abstract

Стаття присвячена обґрунтуванню методологічних принципів правового виховання студентів, стратегічною метою якого є підвищення реальної правосуб’єктності особистості майбутнього фахівця. Під реальною правосуб’єктністю автор має на увазі формування правової компетентності та волевиявлення індивіда представляти і захищати законні інтереси громадян правомірними засобами. У статті аргументується, що для досягнення цієї мети буде потрібно перехід в процесі правового виховання від суб’єктно-об’єктного навчання законам до суб’єктно-суб’єктного, дискурсивно-інтерактивного виховання з опорою на ідеальну комунікацію, рівносуб’єктний дискурс викладачів і студентів. Таким чином організований навчальний процес виключає будь-який примус, крім примусу більш вагомого аргументу, і може розглядатися як «метаінстітуція» – ідеальна модель демократичного правового суспільства, що сприятиме виробленню у студентів навичок аргументувати власну точку зору і визнавати правових суб’єктів в інших людях. Отже, у процесі правового виховання студентам належить під керівництвом викладача не тільки завчити норми правомірної поведінки, але й зрозуміти загальнозначимість, очевидність правового закону, критеріями якого є принципи рівності, свободи і справедливості. The article is devoted to substantiation of methodological principles of the student’s legal upbringing, the strategic purpose of which is the rise of the real law of subject of the future specialist’s personality. The author considers real law-conscience as the formation of legal competence and the individual’s will expression to introduce and defend the citizens’ legal interests with the help of legitimate means. In the article it has been argued that for the achievement of this goal the transfer is needed in the process of legal upbringing from subject-object teaching the laws to subject-subject, discursive-interactive upbringing with

support of the ideal communication, equisubject discurse between teachers and students. So, a well- organized educational process excludes any constraint except the constraint of more weighty argument and

can be considered as “meta-institution”, i. e. the ideal model of the democratic lawful society, and it will contribute to the students’ formation of the skills to state and argue their own points of view and to acknowledge other people as legal subjects. Consequently, in the process of legal upbringing the students will have not only to learn the rules of lawful behaviour under the teacher’s control, but also to understand general importance, obviousness of the legal law, the criteria of which are the principles of equality freedom and justice.