Політика США щодо Середньоазійського регіону СНД: політична ретроспектива постбіполярних часів

Abstract

Стаття орієнтована на політичний аналіз у ретроспективному вимірі тенденцій формування й реалізації середньоазійського напряму зовнішньополітичного курсу Сполучених Штаті відповідно до певних етапів та специфіки постбіполярного періоду. У колі уваги – формування комплексного уявлення про політику США на пострадянському просторі, особливості відносин по лінії США – країни Середньої Азії СНД відповідно до причинно-наслідкових зв’язків, які зумовлювали реалізацію політичного курсу Сполучених Штатів у регіоні на попередніх періодах і визначають його сутність на сучасному етапі. Аналіз підходів американських адміністрацій до формування й реалізації зовнішньої політики з прогнозуванням перспектив впливів США у Середньоазійському регіоні побудовано на праксеологічному й евристичному методологічних підходах із застосуванням загальнонаукових (зокрема, діалектичного) і спеціальних, політологічних методів дослідження: системного, методу порівняльного аналізу, методу історико-політичної ретроспективи. У статті стверджується, що політика США по відношенню до Центральної Азії не набула поступального характеру – від установлення дипломатичних відносин та ініціації економічного і військового співробітництва з країнами регіону впродовж 1990-х років та активного співробітництва в безпековій сфері на початку 2000-х років (протягом глобальної антитерористичної кампанії США) до звуження співробітництва сторін на етапі другої каденції президентства Б. Обами та зигзагоподібного (від звуження до пожвавлення) характеру відносин за президентства Д. Трампа. Авторка статті аналізує засади змінюваності підходів США до політики Середньоазійського регіону пострадянського простору, де в полі зору як зовнішні (рівня глобальних міжнародних відносин), так і внутрішні (стосовно країн СНД) чинники. Говориться, зокрема, про гостру конкуренцію щодо військових та економічних впливів у регіоні великих держав: США, Росії, Китаю, з одного боку, та проблем демократизаційних процесів у середньоазійському просторі СНД, що ускладнює проникнення і поглиблення американських впливів у регіоні – з іншого. Пожвавлення контактів сторін за президентства Трампа розглядається у вимірі можливих відносин в енергетичному секторі, що стосується інтересів обох сторін по лінії США – країни Центральної Азії та має перспективи розвитку, беручи до уваги тенденції глобалізаційного характеру та потреби і виклики регіонального (середньоазійського) рівня. The article is oriented at political analysis in retrospective dimension of the tendencies of formation and realization of the Central Asian direction of the US foreign policy course in accordance with certain stages and specifics of the post-bipolar period. There is under attention – formation of a comprehensive view on the U.S policy in the post-Soviet space, the peculiarities of relations upon the line – USA–the states of Сentral Asia of the Community of Independent States (CIS) with due regard to cause-effect ties, which authorized realization of US political course in the region in the preceding periods and define its essence at the present stage. Analysis upon the approaches of American administrations towards formation and implementation of foreign policy with prediction of perspectives of the US influences in the Central Asian region is based on the Prakseological and heuristic methodological basis by using general scientific (in particular, dialectical) and special, political-logical methods of researching: systemic, method of comparative analysis, method of historical and political retrospectives. The article states that US policy in the Central Asia region has not acquired a progressive character – from the establishment of diplomatic relations and initial level of economic and military cooperation with the countries of the region during 1990-ies years and active cooperation in the security sphere in the early 2000-ies years (during the United States global anti-terrorist campaign) to narrowing cooperation of the parties during President B. Obama’s second cadence and zigzags-model (from narrowing to revival) relationship under D. Trump’s presidency.The authoress of the article analyzes the basis of the changeability of the USA’s approaches to politics in the region of Central Asia of the post-Soviet space, where there are under attention both external (at the level of international relations), and internal (related to internal development of the CIS countries) factors. It is said about the sharp competition regarding the military and economic influences in the region of the great Powers – the USA, Russia, China, on the one hand, and the problems of democratization processes in the Central Asian space of the CIS, which complicate the penetration and deepening of American influences in the region, on the other. In particular, there are under discussion liberal approaches to the development of democracy, which are recognized at the level of American administrations and are perceived at the same time as unconventional for Central Asian countries. Reviving of the contacts of the parties under Trump’s presidency considers the dimension of possible relations in the energy sector, which applies the interests of both sides along the line – US-countries of Central Asia and has prospects of development taking into account the trends of globalization character, including the needs and challenges of the regional (Central Asian) level.