Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9493
Назва: Медіа-інтерпретації українсько-французького політичного діалогу (2014–2020)
Інші назви: Media interpretations in the Ukrainian-French political dialogue (2014–2020)
Автори: Серов, Р. І.
Ключові слова: ЗМІ
євроінтеграція України
медіа-інтерпретації
українсько-французький дискурс
політичний діалог
Нормандський формат
Дата публікації: 2020
Видавництво: Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Серов Р. І. Медіа-інтерпретації українсько-французького політичного діалогу (2014–2020) / Р. І. Серов // Політикус : наук. журнал. – 2020. – № 3. – С. 70–77.
Короткий огляд (реферат): Питання українсько-французького політичного діалогу після Революції Гідності має широке відображення у медіа-інтерпретаціях. Підкреслено особливості сучасного політичного діалогу, який, на відміну від попереднього періоду з його швидким зростанням економічного співробітництва, мав на початковій стадії (до 2016 року) надзвичайно високий ступінь інтенсивності з одночасним падінням рівня економічної дипломатії з відповідними наслідками. Інтерпретації політичної реальності в українсько-французькому дискурсі розглянуті на прикладах низки резонансних тем, які є значущими для цього періоду. Частина з них – матеріали, створені в науковому та експертному середовищі. Інший масив джерел – тексти ЗМІ, які займають основну частину медіапростору. Розмежування умовне. До першої групи належать інтерпретації характеру Революції Гідності, особливостей українсько-французького політичного діалогу, аналіз позицій французьких політологів, зниження інтересу західних ЗМІ до України, Мінський процес та ін. У другій групі – гальмування євроатлантичної інтеграції України, поновлення дискусії щодо ядерного роззброєння України та визнання дієвості Будапештського меморандуму як альтернативи Нормандського формату та ін. Медіа-інтерпретації цього періоду відрізняються більшою ніж зазвичай полемічністю. Водночас здебільшого вони демонструють розгубленість авторів у визначенні політичних перспектив і формулюванні раціональних пропозицій щодо подолання кризи. У статті відзначено, що Париж, як і раніше, публічно виступає проти членства України в ЄС і НАТО, постійно нагадуючи, що договір про Асоціацію з ЄС і програма «Східного партнерства» не містять умов прийому в НАТО і ЄС. Звертається увага на новий курс Президента Франції щодо «переосмислення європейського цивілізаційного проєкту» й оновлення діалогу з РФ. Україна повинна врахувати це під час формування своєї французької стратегії, бо тривала відсутність стратегічного бачення з обох сторін не дає змогу вивести інтенсивний політичний діалог у нову якість. Тому необхідна глибока ревізія результатів співпраці та вироблення її нової парадигми. У цьому контексті пропонується змістити акценти українсько-французького дискурсу на просування потрібних Україні і привабливих для французького бізнесу проєктів шляхом широкого представлення їх у медіапросторі, в публічній дипломатії, і нарешті, в центрах прийняття рішень. Media interpretations of political reality in the Ukrainian-French discourse review based on a number of resonant topics significant for this period. Some of them were created in a scientific and expert environment. Another array of sources is media texts that formed the main content of the media space. The distinction is relative. The first group includes interpretations of the nature of the “revolution of dignity”, the features of the Ukrainian-French political dialogue, and analysis of the positions of French political scientists, decline in interest of Western media on Ukraine, the Minsk process and other. The second group includes the inhibition of Euro-Atlantic integration of Ukraine, new discussions on Ukraine’s nuclear disarmament, the Budapest memorandum and amendments to the Norman format, etc. The media interpretations of this period are rich in information but differ in more controversy and emotionality than usual, and mainly focused on the political crisis in Ukraine and the antiRussian confrontation, frequently demonstrating at the same time confusion of the authors, regarding the definition of political prospects and reasonable suggestions on how to overcome the crisis. Regarding Euro-Atlantic integration of Ukraine, Paris still publicly opposes its EU and NATO membership, stressing that the Association Agreement with the EU and the Eastern Partnership program do not contain conditions for admission to these organizations. The article draws attention to the new course of Paris on “rethinking the European civilization project” and updating the dialogue with the Russian Federation. Ukraine should take this into account when formulating its French strategy. According to the analytical center “Ukrainian Prism”, it is the long absence of strategy that determines the very modest rating of UkrainianFrench relations, especially in the “strategic vision” section. Therefore, a deep audit of the results of cooperation and the development of a new paradigm of bilateral relations are necessary. In this context, it is proposed to shift the focus of the Ukrainian-French discourse to the promotion of attractive projects through their widespread representation in the media, in public diplomacy, in business forums and, finally, in decision centers.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9493
Розташовується у зібраннях:2020

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Serov R. I..pdf210.17 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.