Урядові кабінети в контексті функціонування атипової парламентської системи правління в державі Ізраїль (1996–2003 рр.)

Abstract

Серед парламентських систем державного правління функціонують/функціонували такі системи правління, які формально і/чи фактично відрізняються/відрізнялись від традиційних/типових парламентських. За такої умови індикаторами розрізнення типових й атипових парламентських систем державного правління можуть бути вкрай варіативні чинники політичного процесу та міжінституційних відносин. У цьому контексті актуальним є дослідження урядових кабінетів в атиповій парламентській системі правління – в Державі Ізраїль у 1996–2003 рр. Метою статті є визначення типів урядових кабінетів у контексті функціонування атипової парламентської системи правління в Державі Ізраїль у 1996–2003 рр. Теоретико-методологічною основою запропонованого наукового дослідження вибрано неоінституціоналізм і його варіативні типи й парадигми. Головний метод, котрий став іманентним складником дослідження, – це метод порівняльного аналізу. Доведено, що особливості інституту прямих виборів прем’єр-міністра зумовили атиповість парламентської системи правління в Державі Ізраїль у 1996–2003 рр. На практиці партія/блок, які висували кандидата на посаду прем’єр-міністра, в 1996, 1999 рр. отримували значно нижчу підтримку, ніж сам кандидат. Це означало, що значна частина електорату поділяла свій вибір на прямих виборах прем’єр-міністра й на парламентських виборах, голосуючи за кандидата на посаду прем’єр-міністра від однієї партії, а на виборах до Кнесету – за іншу партію. В атиповій парламентській системі правління в Державі Ізраїль у 1996–2003 рр. урядові кабінети визначено за такими критеріями: 1) за способом формування як ті, котрі сформовані за схемою «всенародно обраний (на прямих виборах) прем’єр-міністр + парламентський спосіб формування щодо міністрів урядового кабінету»; 2) за типом композиції/ складу – партійні; 3) за типом партійних урядових кабінетів – коаліційні більшості (перші кабінети Б. Нетаньяху й Е. Барака; перший, другий, третій та четвертий кабінети А. Шарона) й коаліційні меншості (другий і третій кабінети Б. Нетаньяху й Е. Барака; п’ятий кабінет А. Шарона); 4) за типом коаліційних урядових кабінетів більшості – мінімально-переможна коаліція (перший кабінет Б. Нетаньяху) та надлишково-переможна коаліція (перший кабінет Е. Барака, перший, другий, третій та четвертий кабінети А. Шарона). Extremely different factors of political process and inter-institutional relations, which are the conditions for defining different types of systems of government, can be indicators for distinguishing typical and atypical parliamentary systems of government. In this cut, the purpose of the article is to determine the types of governmental cabinets in the context of functioning of the atypical parliamentary system of government in State of Israel (1996–2003). This purpose was solved in the situation when new institutionalism and its types/paradigms were chosen as a theoretical and methodological basis of the research. The features of the institution of direct elections of prime minister predetermined the atypicality of parliamentary system of government in State of Israel in 1996–2003. Party or bloc that nominated a candidate for a prime minister in 1996, 1999 received much lower support than a candidate himself. This meant that a significant part of electorate shared its choice on parliamentary elections and direct elections of prime minister, voting for a candidate for a prime minister from one party and given votes to Knesset for another party. The author determined the types of governmental cabinets in atypical parliamentary system of government in State of Israel in 1996–2003. Consequently, it is argued that governmental cabinets are classified as: 1) cabinets formed by the pattern «the popularly elected (by direct elections) prime minister + the parliamentary method for ministers of governmental cabinet» for the formation method; 2) party governmental cabinets for the type of composition; 3) majority coalition government (B. Netanyahu’s and E. Barak’s first cabinets; A. Sharon’s first, second, third and fourth cabinets) and minority coalition government (B. Netanyahu’s and E. Barak’s second and third cabinets; A. Sharon’s fifth cabinet) for the type of party governmental cabinet; 4) the minimum winning coalition (B. Netanyahu’s first cabinet) and the oversized coalitions (E. Barak’s first cabinet; A. Sharon’s first, second, third and fourth cabinets) for the type of the majority coalition government.