Креативний потенціал щастя в соціокультурному вимірі

Abstract

В статті розглядається поняття «бути щасливим» має сенс не тільки в онтологічній спрямованості екзистенції людини. Воно актуальне і в тому випадку, коли поставити запитання «як стати щасливим» – в даному випадку воно набуває праксеологічно-креативного змісту. Даний підхід передбачає активний пошук, діяльність, устремління в креативному просторі філософської рефлексії, хоча і він однозначно і повністю не може дати відповідь на це питання. Адже поняття «абсолютного щастя» не може бути, так як людина, її діяльність і внутрішній духовний світ не можуть бути абсолютними чинниками його формування. The article considers the concept of "being happy" makes sense not only in the ontological orientation of existence man. It is relevant in the case when the question "how to be happy" - in this case it acquires praxeological and creative content. This approach involves active search, activity, aspiration in the creative space of philosophical reflection, although it is clearly and cannot fully answer this question. After all, the concept of "absolute happiness" can not be, since man, his activity and the inner spiritual world cannot be his absolute factors formation.