Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8048
Назва: Функціонування флористичних концептів у поетичному дискурсі Т. Г. Шевченка
Автори: Боєва, Евеліна Володимирівна
Boieva, Evelina Volodymyrivna
Околець, Анастасія
Ключові слова: флористичний концепт
поетичний дискурс
Шевченко Т. Г.
Дата публікації: 2020
Видавництво: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Боєва Е. Функціонування флористичних концептів у поетичному дискурсі Т. Г. Шевченка / Евеліна Боєва, Анастасія Околець // Художній досвід О. Довженка-прозаїка: збірн. наук. статей. - Одеса : видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2020. – С. 72-74.
Короткий огляд (реферат): Проаналізувавши «Кобзар» Шевченка, можна зробити певні висновки. Найчастіше зустрічаються такі дендросемізми, як тополя, калина, рожа, дуб, береза, вишня, терен. Семантизація цих слів-символів може відбуватися в кількох напрямках: це і символи краси, молодості, кохання і символи Батьківщини. Якщо розташувати символи-дендросемізми у порядку зростання слововживань, то вибудується такий ряд: билина – ряст – терен – барвінок – мак – береза – верба – дуб – явір – рожа – тополя – калина. Як бачимо, найбільш вживаною є лексема калина (зустрічається 83 рази), далі йде тополя (97 разів) та рожа (87 разів). Найменш вживаними виявилися барвінок, рута, ряст, билина. Функціонування цих слів у текстах залежить від біологічної поширеності рослин на території краю та від особливого ставлення до них у певній місцевості.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8048
Розташовується у зібраннях:2020

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
boeva, okolets.pdf1.99 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.