Функціонування флористичних концептів у поетичному дискурсі Т. Г. Шевченка

Abstract

Проаналізувавши «Кобзар» Шевченка, можна зробити певні висновки. Найчастіше зустрічаються такі дендросемізми, як тополя, калина, рожа, дуб, береза, вишня, терен. Семантизація цих слів-символів може відбуватися в кількох напрямках: це і символи краси, молодості, кохання і символи Батьківщини. Якщо розташувати символи-дендросемізми у порядку зростання слововживань, то вибудується такий ряд: билина – ряст – терен – барвінок – мак – береза – верба – дуб – явір – рожа – тополя – калина. Як бачимо, найбільш вживаною є лексема калина (зустрічається 83 рази), далі йде тополя (97 разів) та рожа (87 разів). Найменш вживаними виявилися барвінок, рута, ряст, билина. Функціонування цих слів у текстах залежить від біологічної поширеності рослин на території краю та від особливого ставлення до них у певній місцевості.