Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7993
Назва: Турецько-іранські двосторонні відносини як приклад конкурентно-кооперативної взаємодії
Інші назви: Turkish-Iranian bilateral relations as an example of competitive cooperative cooperation
Автори: Ніколаєва, Дарія Олександрівна
Ключові слова: Turkey
Iran
Middle East
Turkish-Iran relations
Туреччина
турецько-іранські відносини
Іран
Близький Схід
Дата публікації: 2020
Видавництво: Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Ніколаєва Д. О. Турецько-іранські двосторонні відносини як приклад конкурентно-кооперативної взаємодії / Д. О. Ніколаєва // Політикус : наук. журнал. – 2020. – № 1. – С. 69-73.
Короткий огляд (реферат): Аналізуються особливості турецько-іранських двосторонніх відносин, чинники, які визначають їхню специфіку. Метою дослідження визначено з’ясування основних сюжетів регіональної взаємодії Туреччини та Ірану, виявлення особливостей процесу розбудови архітектури турецько-іранських взаємин на Близькому Сході. З’ясовуються чинники, які викликають як розбіжності, так і конвергенцію політичних інтересів Туреччини та Ірану. Звертається увага на те, що і Туреччина, і Іран є тими мусульманськими неарабськими суб’єктами міжнародної політики, які претендують нині на провідну роль у регіоні Близького Сходу. Конкуренція за лідерство значною мірою визначає особливості їхньої взаємодії. Зазначено, що турецько-іранські відносини є комплексом елементів суперництва за регіональне домінування та реалізацію спільних інтересів у економіці та безпековій політиці. Констатовано, що двосторонні взаємини Туреччини та Ірану будуються на основі поєднання співпраці та конкуренції. Аргументовано, що прагматизм у відносинах цих держав проявляється у прагненні розвивати торговельно-економічні взаємини, надавати перевагу дипломатії над санкціями чи силовими методами тощо. Висловлено дослідницьку гіпотезу, що геополітичне суперництво між Туреччиною та Іраном зберігатиметься, адже обидві країни претендують на роль регіонального лідера, мають власне бачення моделі перспективного розвитку Близького Сходу. Звернено увагу, що чергування підйомів і спадів у двосторонніх відносинах останніми роками змінилося відносною стабільністю, однак поглиблення процесів зближення Туреччини та Ірану є малоочікуваним. Турецько-іранська співпраця має обмеження, що випливають із прагнення кожного з цих акторів міжнародної політики досягти панівних позицій у регіоні. Давня взаємна недовіра Туреччини та Ірану ще доволі сильно перешкоджає обом країнам досягати визначених політичних та економічних цілей. Констатовано, що новітні турецько-іранські відносини коливаються в певному діапазоні, посилюючи періодично конкуренцію, однак не досягають ні точки глибокої кризи, ні рівня стратегічного партнерства. The peculiarities of Turkish-Iranian bilateral relations are analyzed, as well as the factors that determine their specificity. The purpose of the study is to find out the main topics of regional interaction between Turkey and Iran, to identify the features of the process of building the architecture of Turkish-Iranian relations in the Middle East. Factors that cause differences or convergence in the political interests of Turkey and Iran are identified. It draws attention to the fact that both Turkey and Iran are Muslim Muslim non-Arab actors in international politics who now claim a leading role in the Middle East region. Competition for leadership largely determines the features of their interaction. It is noted that Turkish-Iranian relations are a complex element of rivalry for regional domination and realization of common interests in the economy and security policy. It is stated that the bilateral relations between Turkey and Iran are based on a combination of cooperation and competition. Pragmatism in the relations of these states is manifested in the desire to develop trade and economic relations, to favor diplomacy over sanctions or forceful methods, and so on. The research hypothesis that the geopolitical rivalry between Turkey and Iran will persist, as both countries claim to be regional leaders, have their own vision of a model of future development in the Middle East. It is noted that the alternation of ups and downs in bilateral relations in recent years has changed relative stability, but the deepening of the processes of their rapprochement is not expected. Turkish-Iranian cooperation has limitations stemming from the desire of each of these international actors to achieve a dominant position in the region. The longstanding mutual distrust of Turkey and Iran still severely hinders both countries from achieving certain political and economic goals. It is stated that the newest Turkish-Iranian relations fluctuate within a certain range, intensifying competition from time to time, but do not reach the point of deep crisis or the level of strategic partnership.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7993
Розташовується у зібраннях:2020

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Nikolaieva.pdf175.95 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.