Концепт справедливості та політика у сфері охорони здоров’я

Abstract

Суспільна полеміка про справедливість активізується у зламні періоди розвитку суспільства. Таким періодом для України є нинішнє реформування суспільних відносин, зокрема у сфері охорони здоров’я. Пошук оптимальної системи охорони здоров’я супроводжується дискусіями між соціальними групами із приводу оцінки складових частин реформи саме з огляду на уявлення про справедливість. Метою статті є визначення зв’язку між політичними доктринами та політикою в галузі охорони здоров’я через призму концепту справедливості. Міждисциплінарний характер дослідження потребує застосування комплексу загальнонаукових та спеціальних методів, які забезпечують аналіз суспільних процесів на межі етики, політики й права: аналізу та синтезу, порівняльного та системного аналізу, історичного інституціоналізму. Уявлення про справедливість є складовою частиною політичної культури, закладається в суспільний договір, на якому будується законодавче забезпечення системи охорони здоров’я. Введення моделей системи охорони здоров’я, які отримали назви «Система Семашка», «Система Бісмарка» та «Система Беверіджа», стали результатом реалізації відповідно соціалістичної, соціал-демократичної та соціал- ліберальної концепцій справедливості. Дві останні, залишаючись незмінними у своїй основі, у 1970-х роках зазнали впливу ліберальної концепції рівності можливостей, що виразилося в диверсифікації джерел фінансування та урізноманітненні форм власності. Натомість американська неоліберальна модель приватного фінансування охорони здоров’я дрейфувала в бік соціальної орієнтованості – введення широких соціальних програм, елементів обов’язкового страхування тощо. У сучасному світі вираженою є тенденція до створення систем охорони здоров’я, що охоплюють широкі верстви населення, під час комерціалізації високотехнологічних медичних послуг. Зростають вимоги до держави як відповідальної за здоров’я громадян під час визнання свободи, відповідальності кожного. Рішення щодо реформування системи охорони здоров’я України контрверсійні, відбивають боротьбу груп інтересів та характеризуються регресуючою реалізацією права на здоров’я. The social discussions of justice are intensified in the crucial moments of history. This is a moment for Ukraine, in particular, to reform its health care system. The search for the optimal system is accompanied by discussions between different social groups over the assessment of the reform components from the perspective of justice. The purpose of this article is to analyze the connection between political doctrines and health care policy through the lens of the concept of justice, and the impact of this concept on the formation of health care models. The interdisciplinary nature of the study requires the application of a set of general scientific and specific methods that ensure the analysis of social processes on the boundary of ethics, politics and law: analysis and synthesis, comparative and systematic analysis, historical institutionalism. The idea of justice is a component of political culture, embedded in a social contract, which builds the legislative support for the model of the health care system. The analysis of national health systems shows that the choice and legislative design of their models correlates with the concept of justice, which reflects the vision of the majority of society at this stage. For example, the introduction of national health systems, which have been named “Semashko System”, “Bismarck System”, and “Beveridge System” have resulted from the implementation of socialist, social-democratic, and socio-liberal concepts of justice. The latter two, while remaining unchanged basically, were influenced by the liberal concept of equality of opportunities in the 1970s, resulting in some diversification of funding sources and of ownership. The US neoliberal model of private healthcare financing has drifted toward a certain social orientation – the introduction of broad social programs, the elements of compulsory insurance, and more. In the modern world, there is a tendency to create healthcare systems that cover a wide range of population, with the commercialization of high- tech medical services. The demands for the state as responsible for the health of citizens in recognition of everyone’s freedom-responsibility are growing. Decisions to reform the Ukrainian health care system are controversial, reflect the struggle between interest groups and are characterized by a regressive exercise of the right to health.