«Нове соціальне питання»: причини виникнення та шляхи вирішення

Abstract

Стаття присвячена висвітленню змін, які відбуваються у сфері праці, розгляду специфіки вияву її природи в сучасних умовах та аналізу зростання соціальної нерівності в результаті структурної кризи. У зв’язку з цим, ставиться під сумнів спроможність теорій постіндустріального, інформаційного суспільства, в центр яких було поставлено знання як головний соціально-економічний ресурс, адекватно пояснити зростання соціальної напруженості. На межі ХХ–ХХІ ст., особливо після кризи 2008–2010 р., повернулася перспектива розгляду сучасних суспільств як капіталістичних або неокапіталістичних. У відповідності з цим ключовим механізмом сучасних структурних змін визначається технологічне заміщення інтелектуальної праці в постіндустріальному суспільстві, що призвело до «розмивання» середнього класу та виникнення «прекаріату», як нової небезпечної соціальної групи. Сформувався новий тин трудових відносин – нестійка зайнятість – який породжує менш захищену і дешеву робочу силу, руйнує інституційні основи класового протесту та створює лише ілюзію масової зайнятості. Автори теорії неокапіталізму роблять висновок про те, що знання, наука, технології не можуть розглядатися як самостійні чинники, за допомогою яких можна пояснити стан і трансформацію. соціальних структур, адже вони є підпорядкованим моментом відносин влади і власності. Як показали А. Горц, Р. Кастель, Р. Коллінз, П. Розанвалон, Л. Галіно, Г. Сендінг, соціальна нерівності залежить від економічних, політичних та соціальних уявлень агентів про те, що справедливо, а що ні, від взаємовідносин між цими агентами і від колективного вибору, який із цього витікає; вона складається із активних дій всіх зацікавлених учасників соціального конфлікту. Суть «нового соціального питання» полягає в гарантії зайнятості і доходу, в контролі працівників над робочим часом, в забезпеченні механізмів висхідної соціальної мобільності. У статті окреслені різні варіанти його вирішення, пов’язані з точками зору тих суб’єктів, які прагнуть зробити свій внесок у формування напрямку змін суспільних відносин. The author reveals the changes which are taking place in the sphere of labour, studies specific manifestation of its nature in the present conditions and analyzes the growth of social inequality as a result of structural crisis. In this context, it is questioned whether post-industrial information society theories, which treat knowledge as a major socio-economic resource, can adequately explain social tensions rise reasons. At the turn of the 21st century, especially after the crisis of 2008–2010, it is again possible to consider modern societies as capitalist or neo-capitalist. Accordingly, technological displacement of intellectual labour in post-industrial society, which has led to the “erosion” of the middle class and the emergence of “precariat” as a new dangerous social group, should be considered the key mechanism of a modern structural change. Precarious employment is a newly emerged type of employment relationship, which generates less protected and cheap labour, destroys institutional foundations of class protest, and only creates the illusion of mass employment. The authors of neo-capitalist theory conclude that knowledge, science, and technology cannot be regarded as independent factors, with the help of which the state and transformation of social structures can be explained, because they are subordinate elements of relations between power and property. As A. Gorz, R. Castel, R. Collins, P. Rosanvallon, L. Gallino, G. Standing have shown, social inequality depends on the agents’ economic, political and social perception of what is true and what is not, on the relationship between these agents and the resulting collective choice; it consists of actions of all interested parties of a social conflict. The essence of a “new social issue” is the guarantee of employment and income, the control of workers over working hours, the provision of mechanisms for upward social mobility. The paper outlines different variants of its solution, related to the points of view of people who seek to contribute to the formation of social relations change direction.