Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7278
Title: Державна та публічна ідеологія: аргументація теоретичного розрізнення
Other Titles: State and public ideology: argumentation of theoretical distinction
Authors: Сухарина, Андрій Андрійович
Keywords: ідеологія
державна ідеологія
публічна ідеологія
демократія
автократія
Issue Date: 2019
Publisher: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Citation: Сухарина А. А. Державна та публічна ідеологія: аргументація теоретичного розрізнення / А. А. Сухарина // Політикус : наук. журнал. – 2019. – № 4. – С. 4-9.
Abstract: У статті аргументується доцільність розмежування категорії «державна ідеологія» власне на класичне розуміння державної ідеології як обов’язкової ідеологічної парадигми в державі, а також виокремлення відносно нового поняття «публічна ідеологія» як рамковогоконцепту, який існує в демократичних та гібридних режимах. Ця необхідність спричиненатим, що сьогодні терміном «державна ідеологія» визначають широкий пласт процесів та явищ, які мають мало спільного між собою, а часто навіть суперечать один одному. Унаслідок цього виникає ціла проблема з правильними дефініціями та інтерпретаціями, що ускладнює суспільно-політичний та науковий дискурс із теми. Відповідно, наша мета полягає в тому, щоб конкретизувати ці терміни та використовувати категорію «державна ідеологія» в автократичному значенні та термін «публічна ідеологія» як явище, яке існує в системах повноцінної чи обмеженої демократії. Розкрити відмінності між цими явищами можна за допомогою порівняльного та структурно-функціонального методів. Зокрема, можемо констатувати, що існують дві крайні альтернативи розуміння ідеології в державі. Перша з них є певною мірою нормативною та обстоює деідеологічний характер держави, відсутність якихось визначених ідейних факторів тощо. Друга альтернатива переконує, що державна ідеологія існує в будь-якій державі, навіть за умови офіційного заперечення цього факту в Конституції. Визнаючи невідворотність існування окремих ідеологічних елементів на державному рівні, варто все ж поставити питання: «Чи можна такий стан справ назвати державною ідеологією?». У підсумку зроблено висновок про суттєві розбіжності у сприйнятті категорії «державна ідеологія» серед науковців як у структурному форматі, так і за функціями, які вона може виконувати. Для зменшення методологічної плутанини запропоновано використовувати термін «публічна ідеологія», яка може розглядатись атрибутивною характеристикою демократичних чи гібридних режимів. Публічна ідеологія розглядається як рамковий концепт, який частково обмежує політичну конкуренцію, орієнтований на довготермінові цілі та менше впливає на інші суспільні сфери, зокрема і на соціальні науки, аніж державна ідеологія.
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7278
Appears in Collections:2019

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Sukharyna.pdf268.14 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.