Переживання самотності як чинник психологічного благополуччя

Abstract

Стаття присвячена вивченню особливостей психологічного благополуччя осіб із різним рівнем схильності до переживання самотності. Розглянуті погляди вчених на визначення понять «самотність» та «психологічне

благополуччя». Проаналізовано сучасні концепції психологічного благополуччя. Викладені результати емпірич- ного дослідження, спрямованого на визначення особливостей психологічного благополуччя осіб з різним рівнем

схильності до переживання самотності. Встановлено, що групи осіб з високим і низьким рівнем переживання

самотності відрізняються специфікою психологічного благополуччя. Описано профілі психологічного благопо- луччя груп осіб з високим та низьким рівнем схильності до переживання самотності, складено їх психологічний

портрет. Доведено, що для групи осіб з високим рівнем схильності до переживання самотності притаманні

такі особливості психологічного благополуччя, як низька здатність встановлювати та підтримувати довірли- ві стосунки, конформізм, відсутність сформованих життєвих цілей, особистісна стагнація, низька самооцін- ка, абстрактний характер майбутніх перспектив. Особливостями проявів психологічного благополуччя осіб з

низьким рівнем схильності до переживання самотності є позитивна самооцінка, цілеспрямованість, емпатич- ність, відкритість і гнучкість у спілкуванні, незалежність, креативність мислення, здатність досягнення ба- жаного, прагнення до саморозвитку, відкритість новому досвіду. Статья посвящена изучению особенностей психологического благополучия у лиц с разной склонностью к пережи- ванию одиночества. Представлен краткий анализ теоретико-эмпирической литературы, позиции ученых, которые рас- сматривают одиночество как эмоциональное состояние, ощущение, субъективное переживание. Проанализированы

взгляды ученых на понимание психологического благополучия, которое рассматривается как динамическая характери- стика личности, устойчивое свойство личности, где доминируют положительные эмоции, как фактор саморегуляции

личности, как «интегральный показатель степени направленности человека, как свое отношение человека к своей лич- ности». Изложены результаты эмпирического исследования, направленного на определение особенностей психологи- ческого благополучия, которое проявляется в позитивном взаимодействии с окружающими, автономии, управлении

средой, осмысленностью жизни, личностным ростом, самопринятием и т.д., у лиц с разным уровнем переживания оди- ночества. Эмпирически доказано, что для лиц с высоким уровнем склонности к переживанию одиночества характерны:

низкая способность устанавливать и поддерживать доверительные отношения, конформизм, отсутствие сформулиро- ванных жизненных целей, ощущение невозможности изменить или улучшить свою жизнь, личностная стагнация, нега- тивная самооценка, недовольство некоторыми чертами собственного характера, абстрактный характер будущих пер- спектив, что свидетельствует о низком уровне психологического благополучия. Представители с низким уровнем

склонности к переживанию одиночества демонстрируют положительную самооценку, целеустремленность, эмпатию, открытость и гибкость в общении, независимость, креативность мышления, способность достижения желаемого,

стремление к саморазвитию, чувство осмысленности существования, уверенность в себе и собственных силах, откры- тость новому опыту. Доказано, что отсутствие сформированного комплекса психологического благополучия способст- вует возникновению переживания одиночества.The article examines the characteristics of psychological well-being of responednts with different levels of loneli- ness experience. The article provides a brief analysis of the theoretical and empirical literature, reviews the positions of

scientists who understand the loneliness as an emotional state, a feeling, a subjective experience. The views of the scientists were analyzed to understand the psychological well-being, which is regarded as a dynamic characteristic ofthe individual, sustainable property of a person, with positive emotions dominating, as a factor of self-identity, as an integral indicator of the degree of person’s orientation, as a person’s self-attitude. The results of an empirical study are provided to determine the characteristics of psychological well-being, which manifests itself in a positive interaction

with others, autonomy, environment control, a meaningful life, personal growth, self-acceptance, and so, of the respon- dents with different levels of loneliness experience. It is empirically proved that the «lonely» group is characterized by a

too low ability to establish and maintain a relationship of trust, conformism, lack of formulated life objectives, the feel- ing of inability to change or improve their lives, personal stagnation, negative self-esteem, dissatisfaction with some of

the characteristics of his own nature, abstract nature of the future prospects, indicating a low level of psychological well-being. Representatives of the «non-lonely» group show a positive self-esteem, commitment, empathy, openness

and flexibility in communion, independence, creative thinking, the ability to achieve the desired, the desire for self- development, a sense of the meaningfulness of life, self-confidence and their own strength, openness to new experience.

It is proved that the absence of a formed complex of psychological well-being causes the feeling of loneliness.