Переживання самотності як чинник психологічного благополуччя

Abstract

Стаття присвячена вивченню особливостей психологічного благополуччя осіб із різним рівнем схильності до переживання самотності. Розглянуті погляди вчених на визначення понять «самотність» та «психологічне

благополуччя». Проаналізовано сучасні концепції психологічного благополуччя. Викладені результати емпірич- ного дослідження, спрямованого на визначення особливостей психологічного благополуччя осіб з різним рівнем

схильності до переживання самотності. Встановлено, що групи осіб з високим і низьким рівнем переживання

самотності відрізняються специфікою психологічного благополуччя. Описано профілі психологічного благопо- луччя груп осіб з високим та низьким рівнем схильності до переживання самотності, складено їх психологічний

портрет. Доведено, що для групи осіб з високим рівнем схильності до переживання самотності притаманні

такі особливості психологічного благополуччя, як низька здатність встановлювати та підтримувати довірли- ві стосунки, конформізм, відсутність сформованих життєвих цілей, особистісна стагнація, низька самооцін- ка, абстрактний характер майбутніх перспектив. Особливостями проявів психологічного благополуччя осіб з

низьким рівнем схильності до переживання самотності є позитивна самооцінка, цілеспрямованість, емпатич- ність, відкритість і гнучкість у спілкуванні, незалежність, креативність мислення, здатність досягнення ба- жаного, прагнення до саморозвитку, відкритість новому досвіду.The article examines the characteristics of psychological well-being of responednts with different levels of loneli- ness experience. The article provides a brief analysis of the theoretical and empirical literature, reviews the positions of

scientists who understand the loneliness as an emotional state, a feeling, a subjective experience. The views of the scientists were analyzed to understand the psychological well-being, which is regarded as a dynamic characteristic ofthe individual, sustainable property of a person, with positive emotions dominating, as a factor of self-identity, as an integral indicator of the degree of person’s orientation, as a person’s self-attitude. The results of an empirical study are provided to determine the characteristics of psychological well-being, which manifests itself in a positive interaction

with others, autonomy, environment control, a meaningful life, personal growth, self-acceptance, and so, of the respon- dents with different levels of loneliness experience. It is empirically proved that the «lonely» group is characterized by a

too low ability to establish and maintain a relationship of trust, conformism, lack of formulated life objectives, the feel- ing of inability to change or improve their lives, personal stagnation, negative self-esteem, dissatisfaction with some of

the characteristics of his own nature, abstract nature of the future prospects, indicating a low level of psychological well-being. Representatives of the «non-lonely» group show a positive self-esteem, commitment, empathy, openness

and flexibility in communion, independence, creative thinking, the ability to achieve the desired, the desire for self- development, a sense of the meaningfulness of life, self-confidence and their own strength, openness to new experience.

It is proved that the absence of a formed complex of psychological well-being causes the feeling of loneliness.