Исследование особенностей выраженности чувства юмора у студентов

Abstract

Статья посвящена теоретическому и эмпирическому анализу проявления чувства юмора у студентов.

Рассмотрены различные подходы к исследованию данного феномена. Выделены методики для изучения различ- ных признаков чувства юмора. Представлены результаты изучения особенностей чувства юмора среди пред- ставителей старшего юношеского возраста.Метою статті є дослідження особливостей прояву почуття гумору в старшому юнацькому віці. У дослі- дженні взяли участь 74 студенти віком 18-19 років. Проведений аналіз первинних даних дозволив виділити 3

умовні групи в залежності від ступеня прояву діагностичних показників, які прямо чи опосередковано характе- ризують особливості почуття гумору представників старшого юнацького віку. До першої групи увійшли ті, у

кого ці показники були переважно на високому рівні (8 студентів), до другої – на середньому (31 студент), до

третьої – на низькому рівні (17 студентів). Через значні відмінності показників інших випробовуваних не мож- на було віднести до жодної з груп. Для того, щоб переконатися в правомірності такої диференціації, нами було

проведено поглиблене дослідження стосовно існуючих вірогідних відмінностей між показниками, що оціню- ються. Найбільш значущі відмінності виявлено серед представників, у яких показники виявлено переважно на

високому та низькому, а також на середньому та низькому рівнях. Вірогідні відмінності відсутні лише за показ- никами «бажана сфера реалізації гумору» та «самопринижуючий гумор». Подібні результати спостерігалися за

цими ж показниками між високим і низьким рівнями. У цьому випадку можна говорити, що серед студентів, які мають різні рівні вираженості показників «бажана сфера реалізації гумору» та «самопринижуючий гумор», між

усіма групами випробовуваних відсутні відмінності. У той же час установлено, що між першою та другою гру- пами (маються на увазі студенти з високим і середнім рівнем показників, що діагностуються) відмінності спо- стерігаються приблизно за половиною показників, а саме: «екстра-інтравертована спрямованість», «схильність

до використання гумору», «спрямованість гумору на себе», «афіліативний гумор», «самопідтримуючий гумор»,

«агресивний гумор». Виходячи з результатів, можна стверджувати, що наявні розбіжності певною мірою відо- бражують специфіку кожної групи, що зумовлено різними зовнішніми та внутрішніми факторами. Для того,

щоб виділити ці фактори, важливо зрозуміти, які саме особистісні особливості можуть детермінувати різні рівні вираженості показників, що діагностуються. Таким чином, виявлені розбіжності показують, що виділені раніше групи за характером вираженості почуття гумору є досить валідними.The article is aimed at studying the peculiarities of sense of humour expressiveness in early adulthood. The inves- tigation involved 74 students aged from 18 to 19 years. Primary data review has allowed to distinguish 3 conventional

groups depending on the expressiveness of diagnostic indicators, which either directly or indirectly characterize the

peculiarities of sense of humour in early adulthood. The first group included students with the high level of the indica- tors (8 students), students with the average level of the above mentioned indicators formed the second group (31 stu- dents) and the low level was manifested in the third group (17 students). Due to the data scattering, it was impossible to

place the other surveyed to any of the groups. In order to be sure of the appropriateness of such a differentiation, the thorough study concerning existing significant differences between the assessed indicators was carried out. The most significant differences were observed in the representatives, whose indicators are mainly at the high and low as well as average and low levels. There are no significant differences according to the indicators “preferred sphere of humour implementation” and “self-humiliating humour”. Similar results are obtained according to these indicators between the high and the low levels. In this case, it can be stated that there are no differences between the students with different levels of expressiveness of the indicator “preferred sphere of humour implementation” as well as “self-humiliating hu-mour” among all the groups of the surveyed. At the same time it is stated that between the first and the second groups (in this case it refers to the students having mainly high and average level of the diagnostic indicators) the differences

are observed according to half of the indicators, such as “extra-introvert orientation”, “propensity to producing hu- mour”, “turning humour to ineself”, “affiliative humour”, “self-supporting humour”, “aggressive humour”. According

to the obtained results, it can be concluded that the existing differences reflect to some extent the specific character of every group. Obviously, it is conditioned by various external and internal factors. In order to distinguish these factors it

is important to find out, which personal qualities can determine different levels of the diagnostic indicators expressive- ness. Thus, the diagnosed differences show that the distinguished groups are rather valid in terms of sense of humour

expressiveness.