Анархістський рух в Україні в 1903–1929 рр.: організаційні форми, комунікації і механізми функціонування

Abstract

Вивчення історії анархізму дає змогу зрозуміти можливі альтернативні шляхи суспільного будівництва, ступінь життєздатності та впливу анархістських ідей. Нині, коли відзначається 100-річчя Української революції, суспільство вимагає від істориків аналізу доленосних подій. Актуальність проблеми зумовлена тим фактором, що в науковій літературі відсутні узагальнюючі й усебічні характеристики ґенези анархістського руху в Україні. Изучение истории анархизма позволяет понять возможные альтернативные пути общественного строительства, степень жизнеспособности и влияния анархистских идей. Сейчас, когда отмечается 100-летие Украинской революции, общество требует от историков анализа судьбоносных событий. Актуальность темы обусловлена тем фактором, что в научной литературе отсутствуют обобщающие и всесторонние характеристики генезиса анархистского движения в Украине. society is impossible without analyzing and taking into account the experience of the formation of socio-political movements, their predicted activities. Studying the history of anarchism makes it possible to better understand the possible alternative ways of social construction, the degree of vitality and influence of anarchist ideas. Now, when the 100th anniversary of the Ukrainian revolution is celebrated, the society requires historians to analyze the fateful events. The urgency of the problem is determined by the fact that in the scientific literature there are no generalizing and comprehensive characteristics of the genesis of the anarchist movement in Ukraine.